Іноземець із Казахстану вже понад 1000 днів чекає на дозвіл на проживання в Польщі — карту побиту. За його словами, тривала бюрократична тяганина поставила його у безвихідь: “Я вже готовий оголосити голодування”, — каже чоловік. Проблема, яку він описує, стосується десятків тисяч мігрантів, які у 2025 році стали заручниками перевантаженої міграційної системи Польщі.

Тривала боротьба за законне перебування

Айдар (ім’я змінено на його прохання) прибув до Польщі ще у 2021 році, сподіваючись знайти легальну роботу та побудувати нове життя. У 2022 році він подав документи на отримання карти побиту — дозволу на тимчасове перебування в Польщі, який є обов’язковим документом для всіх, хто хоче легально працювати та жити в країні.

Проте, минуло понад 1000 днів, і рішення щодо його заяви досі немає. Весь цей час, каже Айдар, він живе у підвішеному стані: “Я не можу нормально подорожувати, не можу планувати майбутнє, бо не знаю, чи не депортують мене завтра”. За цей період він тричі оновлював договір на роботу та двічі змінював житло, не розуміючи, скільки ще триватиме очікування.

Готовність до крайніх заходів

“Я вже морально готовий оголосити голодування. А якщо й це не приверне увагу — сяду під ужонд (воєводське управління) з табличкою”, — каже чоловік. Він додає, що не має наміру порушувати закон або залишатися нелегально, навпаки — прагне легалізувати своє право на перебування в Польщі.

Масова проблема: десятки тисяч очікують дозволу

Історія Айдара — не поодинока. За даними Управління у справах іноземців Польщі (Urząd do Spraw Cudzoziemców), у січні 2025 року близько 136 000 заяв на карту побиту ще перебували в обробці. Це на 21% більше, ніж у тому ж періоді 2024 року.

Основною причиною затримок є хронічна перевантаженість воєводських управлінь, особливо в таких воєводствах, як Мазовецьке, Нижньосілезьке та Великопольське. У коментарі для порталу inPoland.com, представник Воєводського управління у Варшаві зазначив: “У нас працює понад 200 працівників, але кількість справ значно перевищує наші можливості обробки. Багато з них — складні, і вимагають перевірок.”

Цифри 2025 року: проблема стає загрозливою

Згідно з останнім звітом Фонду імені Шимона Переса, опублікованим у квітні 2025 року, середній час розгляду заяви на тимчасову карту побиту становить від 9 до 16 місяців, але у багатьох випадках, як у Айдара, це очікування перевищує два роки. Дехто чекає й до трьох років.

Організація Amnesty International у Польщі відзначає, що такі затримки є порушенням права на ефективну адміністративну процедуру та створюють психологічний тиск на іноземців, більшість з яких працює, сплачує податки та інтегрується в польське суспільство.

Психологічна та соціальна ціна нескінченного очікування

Айдар розповідає, що за останні два роки втратив не лише стабільність, але й здоров’я: “Я набрав зайву вагу, став тривожним і дратівливим. Усе, що я хочу — жити тут легально”. Чоловік не може залишати Польщу, оскільки виїзд призведе до втрати статусу очікуваного — так званого “штампу в паспорті”, що дозволяє перебувати легально до моменту рішення.

У схожій ситуації перебуває й Наталія з України, яка очікує на карту побиту вже 780 днів: “Я отримала добру роботу, моя дитина ходить до школи, але в нас немає резидентського номера PESEL. Живемо, ніби ‘під ковпаком'”.

Як реагує держава

У березні 2025 року Міністерство внутрішніх справ Польщі оголосило про запуск цифрової системи подачі та обробки заяв, яка має зменшити навантаження на чиновників. Протягом першого кварталу система була тестована у трьох воєводствах, але про ефективність поки важко судити.

Також з’явились ініціативи громадських організацій, як-от Stowarzyszenie Interwencji Prawnej, які пропонують юридичну допомогу та консультації, а також закликають до законодавчих змін, потрібних для спрощення процедур у 2025 році.

Висновки: бюрократія вартістю у життя

Ситуація з Айдаром — лише верхівка айсбергу. Тисячі людей з різних країн, включно із сусідніми Україною, Білоруссю, Грузією, а також з Азії і Африки, щодня стикаються з правовою невизначеністю, втратою гідності й життєвих перспектив.

Експерти сходяться на думці: без реформ імміграційної системи та значного збільшення числа працівників у воєводських управліннях ситуація лише погіршиться. Тим часом іноземці, які становлять вже понад 6% населення Польщі у 2025 році (за даними GUS), — залишаються “незримо присутніми” в системі, яка має гарантувати їм базові права.

“Я лише хочу бути частиною цього суспільства”, — каже Айдар. “Не прошу пільг, лише — відповідь”.