У Польщі Агентство внутрішньої безпеки (ABW) затримало 17-річного громадянина України за підозрою в участі у підготовці диверсій на польській території. За даними слідства, підліток виконував завдання, пов’язані з російськими спецслужбами, діючи у складі ширшої агентурної мережі, метою якої була дестабілізація країни, зокрема залізничної інфраструктури й військових об’єктів. Інцидент викликав резонанс у польському суспільстві та активізував дебати щодо безпеки на сході країни.

Затримання та офіційні звинувачення

Арешт відбувся 27 січня 2025 року у Люблінському воєводстві. Агентство внутрішньої безпеки Польщі (ABW) спільно з прокуратурою підтвердило затримання 17-річного українця, який, за оперативними даними, вже не менше двох місяців виконував розвідувальні та саботажні завдання, отримані через зашифровані канали зв’язку. За інформацією польського Міністерства юстиції, молодий підозрюваний передавав координати стратегічних об’єктів, знімав відео пересування військової техніки, а також виконував маркування на об’єктах залізничної інфраструктури.

Йому вже офіційно висунуто звинувачення в участі в діяльності організованої злочинної групи, метою якої є диверсія на користь іноземної розвідки. Попри вік, за польськими законами, зазвичай громадян від 17 років уже можуть притягати до кримінальної відповідальності на загальних підставах. Йому загрожує до 10 років позбавлення волі.

Контекст: зростання розвідувальної активності у Польщі

У 2024 та на початку 2025 року польські спецслужби вже неодноразово повідомляли про збільшення активності агентурних мереж, пов’язаних із Росією. За офіційною статистикою ABW, лише у 2024 році було затримано щонайменше 23 особи, яких підозрюють у шпигунстві або диверсіях на стратегічних об’єктах — аеропортах, залізничних станціях, енергетичних підприємствах. Ця кількість уже перевищена у січні 2025 року, зважаючи на нові операції в східних регіонах країни.

Експерти в галузі безпеки звертають увагу на те, що подібні інциденти мають чіткий напрямок — польська прикордонна зона, особливо поблизу Білорусі, дедалі частіше стає ареною гібридних атак з боку Росії. Диверсійна діяльність часто має на меті дестабілізувати постачання військової допомоги Україні через польську територію.

Роль молоді в структурах впливу

Окрему стурбованість викликала вікова категорія затриманого. Використання неповнолітніх у шпигунській діяльності наразі розглядається як нова стратегія проросійських структур — адже молодих людей складніше запідозрити в участі у таких діях, і вони активніше використовують цифрові платформи, зокрема месенджери типу Telegram чи Signal.

Політолог із Варшавського університету Мацей Ковальський в інтерв’ю для видання Rzeczpospolita зазначає: “Молодь стає новим інструментом у гібридній війні. Вони легко керовані через інтернет, часто не повністю розуміють юридичні наслідки, а ризик виявлення у них нижчий, ніж у професійних агентів.” За його словами, це проблема, яку потрібно вирішувати на рівні освітніх програм, кібербезпеки та батьківського контролю.

Оцінка міжнародних партнерів

Після оприлюднення інформації про затримання українця, низка партнерських країн висловила підтримку Польщі у боротьбі з гібридними загрозами. Представництво НАТО в Брюсселі опублікувало заяву 30 січня 2025 року, в якій схвально оцінило дії польських служб безпеки та наголосило на важливості зміцнення координації між союзниками для викриття подібного роду операцій.

Водночас українське посольство у Варшаві повідомило, що перебуває в контакті з польськими органами та запросило консульський доступ до затриманого. У заяві підкреслено, що Україна не має жодного стосунку до цієї діяльності, навпаки — зацікавлена у припиненні використання своїх громадян у розвідувальних операціях в Європі.

Підвищення безпеки та інформаційна кампанія

Після інциденту польська влада ініціювала перегляд ряду протоколів безпеки щодо критичної інфраструктури. Міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кєщіньський у звіті перед Сеймом 1 лютого 2025 року оголосив про розробку нової національної стратегії боротьби з гібридними загрозами, яка включатиме як технічні заходи, так і освітньо-превентивні кампанії серед молоді й іноземців, які проживають у Польщі.

Серед запропонованих заходів — запровадження обов’язкових інструктажів для тимчасових працівників, нові перевірки персоналу, особливо в логістичній та транспортній сферах, а також розширення повноважень для ABW щодо моніторингу підозрілої активності в соцмережах.

Висновок

Затримання 17-річного українця за підозрою в шпигунстві на користь Росії стало тривожним сигналом про зміну тактики російського впливу в Центральній Європі. Польща опинилася на передовій лінії інформаційно-диверсійної війни й активно реагує не лише силовими, але й превентивними методами. Інцидент піднімає важливе питання відповідальності молоді в складних геополітичних умовах сьогодення та потребує скоординованої відповіді на національному й міжнародному рівнях.