Станом на травень 2025 року, тимчасовий захист у країнах Європейського Союзу отримали 4,28 мільйона громадян України. Лідерами за кількістю наданих статусів залишаються Німеччина (1,19 млн), Польща (958 тисяч) та Чехія (366 тисяч). Дані оприлюднив Євростат, базуючись на актуальних реєстраційних записах держав-членів ЄС.

Масштаби українського переміщення в межах ЄС

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року спричинило наймасовішу хвилю вимушеної міграції в Європі з часів Другої світової війни. Відтоді мільйони українців були змушені залишити домівки й шукати безпеки в межах Європейського Союзу. ЄС оперативно активував Директиву про тимчасовий захист, ухвалену ще у 2001 році, що вперше у своїй історії набула практичного застосування.

Згідно з оновленими даними Євростату за травень 2025 року, кількість українців, які наразі мають статус тимчасового захисту в ЄС, становить 4,28 мільйона осіб. Це менше, ніж у піковий 2022 рік, коли таких осіб було понад 4,9 мільйона, однак показник все ще залишається значним, особливо з огляду на пролонгацію воєнного конфлікту на Сході України.

Які країни прийняли найбільше українців?

Три країни продовжують утримувати провідну роль у розміщенні українських біженців у 2025 році:

Німеччина — 1,19 мільйона осіб

Федеративна Республіка залишається провідною країною за числом отримувачів тимчасового захисту з України. Як повідомляє Федеральне відомство статистики (Destatis), понад мільйон українців скористалися програмами довгострокового працевлаштування, доступом до мовних курсів та дитячих садків. Зокрема у Баварії та Північному Рейні-Вестфалії були створені спеціальні інтеграційні центри для підтримки українських родин.

Польща — 958 тисяч українців

Попри зменшення кількості порівняно з 2022 роком, Польща залишається другим найбільшим осередком тимчасового захисту. Польські прикордонні служби зазначають, що велика кількість українців, які залишились у країні, проживають у Варшаві, Кракові та Вроцлаві. Завдяки реформам у сфері соціального забезпечення, біженці отримують доступ до медичної допомоги, шкільної освіти та ринку праці.

Чехія — 366 тисяч українців

Чеська Республіка, з населенням близько 10,5 мільйона, докладає суттєвих зусиль для інтеграції українців. У Празі на постійній основі працює понад 60 тис. українських громадян, багато з яких задіяні у сфері ІТ, будівництва та медичного персоналу. Як повідомило Міністерство внутрішніх справ Чехії, понад 50% українських дітей-біженців мають доступ до місцевих освітніх програм.

Ситуація у решті країн ЄС

Станом на початок 2025 року тимчасовий захист українцям досі надають майже всі держави-члени Європейського Союзу, хоча рівень прийняття та умов суттєво відрізняється. Серед найбільш приймаючих країн також варто відзначити:

• Італію — 167 тисяч осіб
• Іспанію — 143 тисячі
• Нідерланди — 92 тисячі
• Румунію — 88 тисяч

Декілька країн, зокрема Угорщина та Болгарія, зазнали критики з боку правозахисних організацій за нестачу підтримки в соціальній сфері, проте поступово збільшують обсяги державної допомоги завдяки співпраці з Європейською Комісією.

Продовження тимчасового захисту у 2025 році

У жовтні 2023 року Єврокомісія оголосила про пролонгацію чинності Директиви про тимчасовий захист до березня 2026 року. Це стало відповіддю на рекомендації ЮНГК з питань біженців (UNHCR) та урядів країн-членів, що спільно виступили за збереження механізму захисту в умовах триваючої російської агресії.

У 2025 році статус тимчасового захисту дозволяє українцям:

• жити та працювати на легальних підставах у країнах ЄС
• користуватись освітніми та медичними послугами
• отримувати соціальну допомогу

Кожна країна регулює деталі національного застосування цієї директиви, тому рівень підтримки може коливатися від базової фінансової допомоги до комплексних програм інтеграції.

Як змінюється структура української діаспори

Спостерігається тенденція до поступової стабілізації: частина українців повертається додому або переїжджає в інші країни, зокрема Канаду чи США. Одночасно, згідно з дослідженням Міжнародної організації з міграції (IOM), близько 45% українців, які перебувають у ЄС з 2022 року, планують залишитись на тривалий термін. Особливо це стосується молодих фахівців та родин із дітьми, які вже інтегрувалися в освітню та соціальну системи приймаючих держав.

Висновок

Євросоюз продовжує підтримувати українських громадян, які були змушені шукати притулку від війни. Попри труднощі та різницю в умовах між країнами-членами, більшість держав надає реальну допомогу та створює умови для довготривалої адаптації. Інтеграція українських біженців стає не лише гуманітарним, а й соціально-економічним викликом, який, втім, веде до зближення між Україною та європейською спільнотою в нових умовах 2025 року.