Українці в Польщі скаржаться на дискримінацію: занепокоєння зростає

Після підтримки – перші сигнали ворожості

Українці, які знайшли тимчасовий прихисток у Польщі після початку повномасштабної агресії Росії у лютому 2022 року, все частіше зіштовхуються з дискримінацією та ворожим ставленням. Про це йдеться в матеріалі британської телерадіокомпанії BBC, яка поспілкувалася з українськими біженцями, громадськими діячами та експертами в Польщі.

Світлана, одна з українських жінок, яка разом із донькою була змушена залишити рідний дім після вторгнення, розповіла журналістам BBC, що з перших днів вона відчувала щиру підтримку з боку поляків. Проте нині ситуація змінилася: її донька, яка із задоволенням почала відвідувати польську школу, зіткнулася з приниженнями з боку однокласників.

«Це вже не ті усмішки, які були спочатку, — ділиться жінка. — Тепер ми відчуваємо, що тут не раді нашій присутності».

Проблеми на вулицях, у транспорті та в соціальних мережах

Подібні історії не поодинокі. Все більше українців у Польщі говорять про випадки дискримінації у громадському транспорті, прояви ворожості на вулицях, а також хвилю ненависницьких коментарів у соціальних мережах. Звинувачення у нібито пільгах для біженців та міф про "надмірну підтримку з боку держави" стали частиною публічного обговорення.

«Почастішали випадки словесної агресії. Люди питають, чому ми досі тут, чому отримуємо допомогу, — розповідає Олег, який живе у Кракові. — Було таке, що в автобусі нам прямо сказали: "Поверніться додому"».

Попередження активістів та зростання ненависті

Українська активістка Наталія Панченко, голова фонду «Стоячи з Україною», неодноразово публічно застерігала польське суспільство щодо небезпечної риторики ненависті, яка набирає обертів. У коментарі BBC вона зазначила, що випадків ксенофобії стає дедалі більше.

«Ми спостерігаємо зростання нетерпимості. Якщо не буде реакції суспільства, все може перерости у більш серйозні напади — наприклад, підпали магазинів чи житла, — застерегла активістка. — Це насправді тривожний сигнал».

Зміна громадської думки: від підтримки до недовіри

Аналітичні дані підтверджують: суспільна підтримка українських біженців у Польщі стрімко знижується. За даними Центру дослідження громадської думки (CBOS), у лютому 2022 року 94% поляків висловлювали підтримку українцям. Наприкінці 2024 року цей показник впав до 57%.

У лютому 2025 року під час чергового опитування 38% польських громадян заявили, що не симпатизують українським біженцям, тоді як лише 30% виявили співчуття. Для порівняння: у 2022 році цей показник становив 51%.

Рафал Панковський, заступник головного редактора журналу «Never Again» і експерт з питань ксенофобії, зазначає, що раніше антиукраїнські настрої були маргінальними. Нині ж, за його словами, такі погляди дедалі більше інтегруються у публічний дискурс і стають звичними.

Політичний фактор і майбутня роль українців у Польщі

Попри хвилю упередженості, деякі експерти вбачають у консолідації української громади потенційно нову політичну силу. Журналістка Олена Бабакова прогнозує, що у найближчі роки українські емігранти можуть суттєво вплинути на польський політичний ландшафт.

«Політики не зможуть ігнорувати той факт, що понад 2,5 мільйона українців офіційно проживають у Польщі. Це приблизно 7% всього населення країни, — зазначає Бабакова. — Їхній голос дедалі голосніше лунає в публічному просторі, і це лише початок».

Фінансові навантаження і соціальний контекст

Польща витрачає на підтримку українських переселенців близько 4,2% свого валового внутрішнього продукту. Це суттєвий показник, який не залишився непоміченим в умовах внутрішньополітичних дискусій у самій країні. Частина поляків вважає, що така допомога є надмірною, що ще більше сприяє виникненню соціального роздратування.

Висновки

Життя українських біженців у Польщі вже не є таким безтурботним, яким воно здавалося у перші місяці після масового напливу людей, які рятувалися від війни. Від розуміння та співчуття суспільство частково перейшло до недовіри та ворожості.

Втім, соціологи та громадські активісти наголошують: подібні явища необхідно відкрито обговорювати, щоб уникнути подальшої радикалізації громадського настрою. Українці, які вже стали частиною польського соціуму, можуть відігравати помітну роль у формуванні міжкультурного діалогу, водночас закликаючи до поваги, взаєморозуміння та недопущення дискримінації.