Купівельна спроможність польської мінімалки зросла: Польща випереджає Іспанію та Словенію

Польща більше не є «бідною кузиною» Європи – купівельна спроможність мінімальної зарплати стрімко зростає і вже перевершила ряд країн Західної та Південної Європи, зокрема Іспанію і Словенію.

Мінімальна зарплата Польщі в євро: динаміка та порівняння

У номінальному вимірі, тобто в абсолютному грошовому обчисленні без урахування вартості життя, мінімальна заробітна плата у Польщі у 2024 році становить близько 1091 євро на місяць. Це значно менше, ніж у лідерів європейського рейтингу — Люксембургу (2638 євро), Ірландії (2282 євро), Нідерландах (2193 євро), Німеччині (2161 євро) та Бельгії (2070 євро).

Проте Польща вже обігнала Португалію, де мінімалка складає 1015 євро, і поступово скорочує розрив з Іспанією (1381 євро). Серед країн Центральної Європи Польщу за номінальною мінімальною зарплатою випереджає лише Словенія – з показником у 1278 євро.

Купівельна спроможність: реальне положення речей

Незважаючи на те, що абсолютні суми на папері можуть здаватися нижчими, ключовим фактором добробуту є купівельна спроможність — тобто скільки товарів і послуг можна придбати на конкретну суму після врахування витрат на проживання.

При оцінці купівельної спроможності рейтинг кардинально змінюється. Польща займає сьоме місце серед європейських країн, маючи мінімальну зарплату з купівельною потужністю в еквіваленті 1523 євро. На цій позиції Польща вже перевищила Іспанію (1517 євро), Словенію (1427 євро) і Румунію (1340 євро).

Польща в контексті регіону: лідер Східної Європи

У регіоні Центральної та Східної Європи Польща впевнено посідає одне з провідних місць. Наприклад, у Чехії номінальна мінімальна зарплата становить 826 євро, у Литві — 1038 євро, що значно поступається польському показнику. Якщо ж порівняти з такими країнами, як Угорщина, Болгарія або Словаччина, то розрив стає ще більш відчутним. Це означає, що Польща виступає «локомотивом» економічних змін у своєму регіоні.

У чому секрет зростання?

Польща впродовж останніх років проводить послідовну політику підвищення найнижчих зарплат, але основним чинником зростання купівельної спроможності стало стримування інфляції та стабільність внутрішніх цін. У поєднанні з економічним зростанням та розвитком ринку праці, це дозволяє громадянам Польщі витрачати більше, ніж це було можливо раніше, навіть якщо номінальні цифри зарплат є нижчими від західноєвропейських.

Також позитивно вплинуло укріплення польського злотого щодо євро і загальні макроекономічні тенденції — зростаюча продуктивність праці, інвестиції та розвиток інфраструктури.

Порівняння з країнами без законодавчої мінімалки

Цікаво, що деякі країни Західної Європи, наприклад, Італія, Австрія та Швеція, не мають закріпленої національної мінімальної заробітної плати на законодавчому рівні. У таких країнах питання зарплат регулюється через колективні договори, і порівняння може бути утрудненим. Проте саме завдяки показнику купівельної спроможності можна об’єктивніше оцінити реальний рівень життя та доступність товарів і послуг для громадян.

Висновки: Польща йде у ногу з Заходом

Попри те, що польська мінімальна зарплата у номінальному численні ще не досягла символічного порогу в 5000 злотих (приблизно 1150 євро), купівельна спроможність демонструє іншу, набагато позитивнішу динаміку. Польща уже входить до першої десятки країн Європи за цим показником, поступово скорочуючи відстань до найрозвиненіших економік континенту.

Таким чином, Польща не тільки долає історичні стереотипи про себе як про «бідну кузину» Європи, а й утверджується як гравець із потужним економічним потенціалом і зростаючим рівнем життя населення.