Чотири заходи Європейської Комісії щодо завершення тимчасового захисту для українських біженців

4 червня 2025 року президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн представила офіційну пропозицію, яка стосується майбутнього українських біженців у країнах Європейського Союзу. Йдеться про завершення режиму тимчасового захисту, який було запроваджено в березні 2022 року у зв’язку з повномасштабною війною в Україні. Як підкреслюється у документі, цей процес має бути передбачуваним, єдиним і скоординованим на рівні всього ЄС.

Що пропонує Європейська Комісія?

Пропозиція Європейської Комісії складається з двох частин:

1. Продовження тимчасового захисту до 4 березня 2027 року.
2. Розробка та реалізація плану виходу з цього режиму з подальшим переходом до інших правових статусів або поверненням українців до України.

13 червня 2025 року на засіданні Європейської Ради країни-члени ЄС підтримали цю пропозицію. Юридичне рішення ще не ухвалене, але очікується найближчим часом. Ймовірно, продовження до 2027 року буде затверджено офіційно.

Чому важливо планувати вихід?

Більшість українців, які перебувають під тимчасовим захистом, поки що не замислюються про майбутнє після його завершення. Але Європейська Комісія вже зараз наголошує на необхідності підготовки до цього етапу. Слід нагадати, що директива, яка активувала режим тимчасового захисту (2001/55/EC), раніше не застосовувалась на практиці. Отже, для ЄС це новий виклик, і саме тому розробляються рекомендації та сценарії завершення захисту.

Комісія зазначає, що тимчасовий захист має припинитися тоді, коли ситуація в Україні стане достатньо безпечною для повернення громадян. Перехід має бути плавним, чітко організованим і враховувати як інтереси українців, що перебувають у ЄС, так і потреби самої України у відновленні.

Чотири ключові заходи Європейської Комісії

У цьому контексті Єврокомісія пропонує чотири конкретні заходи, які мають допомогти завершити режим тимчасового захисту:

1. Перехід до інших правових статусів у ЄС.
Це найважливіший крок, який стосується тих українців, хто вже інтегрувався у приймаюче суспільство — працює, володіє мовою, сам себе забезпечує. ЄС має допомогти цим людям змінити тимчасовий статус на постійний або інший легальний ще до завершення тимчасового захисту.

2. Підтримка реінтеграції в Україні.
Йдеться про повернення тих, хто захоче або буде змушений повернутися до України після завершення дії тимчасового захисту. Оскільки українське суспільство після війни зміниться, повернення має супроводжуватися соціальною та професійною підтримкою.

3. Забезпечення доступу до інформації.
Усі громадяни України в країнах ЄС повинні мати повний, прозорий і безкоштовний доступ до інформації про свій правовий статус, можливості повернення або легалізації. Країни ЄС зобов’язані забезпечити відкритість і доступність цих даних.

4. Координація з українською владою.
Єврокомісія пропонує налагодити тісну співпрацю між країнами ЄС та урядом України. Це потрібно для ефективного управління процесом повернення — від логістики до створення спеціальних інформаційних платформ. Україна зацікавлена в поверненні своїх громадян, щоб мати людський ресурс для відбудови економіки та інфраструктури.

Які кроки вже реалізуються?

Українська влада також готується до повернення громадян. В Україні створено Міністерство національної єдності, міністром призначено Олексія Чернишова. Уже відкриваються так звані Unity Hubs — центри підтримки українців у ЄС (Берлін, Варшава, Прага тощо). Ці центри допомагатимуть як тим, хто залишиться в ЄС, так і тим, хто повертається — зокрема, у пошуку роботи в Україні та адаптації до нових реалій.

Що далі?

Наразі ці пропозиції Єврокомісії — ще не офіційний нормативний документ, а лише політична ініціатива. Але з великою ймовірністю вони будуть затверджені у формі законодавства, яке стане обов’язковим для всіх країн-членів ЄС. Очікується, що цей процес завершиться протягом найближчого року.

Таким чином, Брюссель і країни ЄС уже активно готуються до завершення тимчасового захисту. Українцям, які перебувають у Євросоюзі, варто уважно стежити за оновленнями, оцінювати свої можливості й планувати майбутнє — чи то інтеграцію в приймаючу країну, чи повернення додому.