У Польщі кожен хірург-трансплантолог вже здійснював операцію пересадки з використанням органів українських донорів, — стверджує професор Мацей Косерадзький. Водночас лише 1,2% пацієнтів-реципієнтів в Польщі є українцями, попри те, що українці складають майже 4% серед донорів.

Як українці рятують і отримують життя через трансплантації в Польщі

Після повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році тисячі українців, які потребували високоспеціалізованої медичної допомоги, опинилися на лікуванні в Польщі. Зіткнувшись із нагальними потребами, польська влада ухвалила законодавчі зміни, які забезпечують українцям-доброчесним біженцям доступ до медичних послуг на тих самих умовах, що й громадянам Польщі — включно з дороговартісними процедурами, як-от трансплантація органів.

У таких умовах сформувалася система спільної допомоги, в якій українці є не лише тими, хто отримує органи, а й тими, хто їх дарує.

Юлія та Назарій: історії порятунку

Однією з перших пацієнток, яка отримала шанс на життя завдяки пересадці у Польщі, стала Юлія — українка, що хворіла на тяжку форму кардіоміопатії. Серцева недостатність прогресувала роками, і лише складна операція в Національному інституті кардіології у Варшаві в квітні 2022 року врятувала її життя. Донором став поляк, і трансплантація пройшла успішно.

Інша історія — Назарій, військовий пілот з України, якому було діагностовано рідкісне захворювання легень. Завдяки польським медикам у трансплантаційному центрі в Забже йому пересадили легені. Це стало можливим завдяки координації між польськими лікарнями та державним фінансуванням медичної допомоги для українських біженців.

Трансплантації за статистикою: хто рятує кого?

Попри побоювання, що українці, мовляв, займають багато ресурсів польської системи охорони здоров’я, факти свідчать про протилежне. За словами професора Мацея Косерадзького, керівника Клініки загальної та трансплантаційної хірургії у Варшаві, майже кожен хірург у Польщі проводив операції на органах, отриманих від українських донорів.

За офіційними даними, 3,9% усіх донорів у Польщі — це громадяни України. Водночас українців серед реципієнтів — лише 1,2%. У Вроцлаві, де виконується найбільша кількість пересадок серця, з понад 200 операцій лише дві було проведено для українських пацієнтів.

Причини, через які українці здебільшого стають донорами, часто трагічні. Багато з них приїжджають до Польщі у вкрай тяжкому стані — іноді з невиявленими хворобами, як-от аневризми. У разі раптових смертей, і за відсутності заперечень, органи використовуються на потреби інших пацієнтів згідно з польським законодавством.

Система на європейському рівні

Польща сьогодні має одну з найбільш розвинених систем трансплантації в Європі. Наприклад, Сілезький центр боротьби із серцевими захворюваннями у Забже провів понад 300 пересадок легень — включно з надскладними повторними трансплантаціями для пацієнтів з рідкісними захворюваннями. Частину з операцій зроблено для українців.

Свідченням довіри та ефективності є також факт, що українці не обмежуються участю лише як реципієнти. Вони — джерело органів, які рятують життя, зокрема і полякам.

Життя понад усе: поза межами національності

На тлі суспільного дискурсу з побоюваннями щодо перевантаження системи охорони здоров’я, ключовим меседжем медичної спільноти залишається одне: жодна національність не має значення, якщо мова йде про шанс на життя.

Завдяки законодавчим рішенням, медичній співпраці та підтримці обох народів, у Польщі сформувалась ефективна гуманітарна модель, де рятують тих, хто цього найбільше потребує. Поки одні пацієнти — українці — отримують шанс жити, інші — також українці — цей шанс дарують.

—

Interest level for Ukrainians of middle age currently living in Poland: High

This article addresses a highly relevant issue — access to life-saving medical care in Poland for Ukrainian refugees. It provides practical information, corrects misconceptions, and highlights both the human stories and the data behind transplant medicine policies. Given the health concerns and bureaucratic challenges many middle-aged Ukrainians may face abroad, this piece bridges emotional and practical relevance effectively.