Кароль Навроцький: омбудсмен польської діаспори окреслив головні засади своєї політики щодо України

Окружний омбудсмен з питань польської діаспори Кароль Навроцький у 2025 році підтвердив намір розвивати співпрацю з українськими партнерами у сфері історичної пам’яті та підтримки польської меншини в Україні. Виступаючи на форумі в Варшаві, він закликав до «чесного діалогу» між Україною та Польщею щодо складних історичних питань і повідомив про нові ініціативи в рамках Інституту національної пам’яті Польщі.

Політика Навроцького: основні пріоритети у взаєминах з Україною

Підтримка польської громади в Україні

Кароль Навроцький, очільник Інституту національної пам’яті Польщі (IPN), у 2025 році наголосив, що одним із ключових напрямків його діяльності залишається підтримка польської меншини в Україні. За його словами, IPN веде роботу над проєктами, спрямованими на збереження польської історичної спадщини в українських містах, а також на забезпечення освітньо-культурних потреб польської громади. Зокрема, у лютому 2025 року він заявив про виділення додаткових фінансових ресурсів для реалізації таких ініціатив у Львівській та Волинській областях.

«Наш обов’язок — підтримувати польські спільноти і пам’ятати про тих, хто формував польську ідентичність на цих теренах», — наголосив Навроцький під час зустрічі з представниками польської діаспори у Луцьку.

Історична правда і пам’ять: за “чесний діалог”

У своїх заявах 2025 року пан Навроцький неодноразово піднімав тему «важкої, але необхідної» розмови про спільну польсько-українську історію. Зокрема, він відзначив потребу говорити про трагедію Волині 1943 року, але в дусі поваги до сучасного українського суспільства.

«Нашою місією є захист правди при водночасній відкритості до діалогу. В умовах збройної агресії Росії проти України важливо вести ці діалоги відповідально», — зазначив він під час виступу на нараді з політиками Європейського Союзу у Варшаві в березні 2025 року.

Позиція Навроцького тут узгоджується із офіційною лінією польського уряду: підтримка України у війні з Росією не виключає порушення складних питань минулого, проте ці обговорення мають відбуватися без ескалації напруги у двосторонніх відносинах.

Співпраця з українськими установами пам’яті

У 2025 році Інститут національної пам’яті Польщі оголосив про низку спільних ініціатив з українськими історичними установами. Одним із прикладів стала ініціатива цифрової архівації документів про польські та українські жертви тоталітарних режимів XX століття, що реалізується у співпраці з Національним архівним фондом України.

За словами Навроцького, така співпраця сприяє взаємному пізнанню історії та запобігає маніпуляціям, які можуть використовуватися в гібридних інформаційних атаках.

«Точна та прозора історична документація є найкращим щепленням проти дезінформації», — заявив він у квітні 2025 року на конференції у Гданську.

Контекст: історична політика у світлі війни та гуманітарної солідарності

Польсько-українські відносини після 24 лютого 2022 року

Із початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Польща стала ключовим гуманітарним і політичним партнером Києва. Прийом мільйонів українських біженців, військова допомога та підтримка у питаннях вступу до ЄС та НАТО докорінно змінили характер польсько-українських відносин.

Проте, на тлі цієї безпрецедентної солідарності залишалися і болючі теми — зокрема, щодо визнання трагічних сторінок спільної історії.

Роль Інституту національної пам’яті Польщі (IPN)

IPN, очолюваний Каролем Навроцьким із 2021 року, відомий своєю активною позицією у сфері захисту історичної правди з польської точки зору. Серед ініціатив інституту — розслідування злочинів тоталітарних режимів, підтримка меморіальних проєктів у Польщі та за її межами, а також публікаційна діяльність.

Станом на травень 2025 року IPN бере участь у семи міжнародних програмах досліджень історії регіону Центрально-Східної Європи, три з яких реалізуються за участі українських партнерів.

Оцінки експертів щодо підходу Навроцького

Польські історики та міжнародні аналітики розходяться в оцінках політики Кароля Навроцького. Професорка університету Марії Кюрі-Склодовської у Любліні Агнешка Домбровська зазначає: «Його підхід є консервативним, але водночас прагматичним. Він розуміє, що без співпраці з Україною польська політика пам’яті не буде мати повноцінного висвітлення регіональних процесів».

Водночас український історик Володимир Бірчак з Центру досліджень визвольного руху в коментарі для «Радіо Свобода» у травні 2025 року підкреслив: «Історична політика має залишатися засобом порозуміння, а не тиску. У цьому контексті заяви Навроцького свідчать про бажання зберегти баланс».

Перспективи: пошук спільної мови на теренах пам’яті

План нових спільних проєктів на 2025 рік

Станом на червень 2025 року, IPN готується до запуску нового польсько-українського виставкового проєкту, присвяченого долям цивільного населення під час Другої світової війни. Виставка пройде спочатку у Варшаві, а згодом і в Києві. Проєкт реалізується спільно з Українським інститутом національної пам’яті.

Крім того, ведуться переговори про спільне вшанування пам’яті жертв нацизму і сталінізму, що зазнавали репресій за національною ознакою.

Політичне значення історичної політики в умовах війни

На тлі російської агресії проти України, історична політика стала не лише інструментом ідентичності, а й фактором міжнародної солідарності. У політичному сенсі позиція Кароля Навроцького демонструє зростання ролі м’якої сили Польщі у Східній Європі.

Як відзначає польське видання «Gazeta Wyborcza», «дискурс пам’яті став частиною боротьби за демократію й історичну справедливість».

Висновок

Політика Кароля Навроцького щодо України у 2025 році — це прагнення поєднати збереження національного наративу з відкритістю до співпраці. Попри складне історичне минуле, стратегія омбудсмена передбачає зважене просування польської історичної правди і паралельну підтримку української стійкості у боротьбі за свободу. У світі, де історична пам’ять використовується як інструмент вп