Президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про встановлення 11 липня Днем пам’яті жертв Волинської трагедії

9 липня 2025 року президент Польщі Анджей Дуда підписав закон, який встановлює 11 липня як державне свято – Національний день пам’яті поляків – жертв геноциду, вчиненого Українською повстанською армією (УПА) та Організацією українських націоналістів (ОУН). Ініціатива, яку підтримали обидві палати польського парламенту, викликає різке загострення історичних дискусій між Польщею та Україною.

Новий закон: значення та основні положення

Президентський підпис під законом став юридичним завершенням процедури, яку ініціювали депутати польського Сейму у червні 2025 року. Згідно з документом, 11 липня стане щорічним днем офіційного вшанування пам’яті польських жертв, убитих у 1943–1945 роках у Волинській, Східній Галичині, а також на теренах південного Підляшшя, Холмщини, Надсяння та Лемківщини.

Закон спеціально акцентує, що укладено його в пам’ять про «цивільне населення польської національності, яке загинуло внаслідок масових акцій, організованих і здійснених структурам ОУН і УПА» з метою «етнічного очищення», – ідеться у тексті закону, оприлюдненому на сайті канцелярії президента Польщі.

11 липня обрано не випадково. Саме в цей день 1943 року в понад ста польських населених пунктах Волині було здійснено широкий напад та масові вбивства поляків – цей день дістав у польській історичній пам’яті назву «Кривава неділя».

Реакція польського суспільства та політичного середовища

Підписання закону отримало підтримку більшості польських політичних сил, зокрема партій “Право і справедливість” (PiS) та “Громадянська коаліція”. Маршалок Сейму Сімон Холожер зазначив, що “цей день – це визнання болю багатьох польських родин, які ще й досі шукають сліди своїх загиблих родичів”.

Польський Інститут національної пам’яті (Instytut Pamięci Narodowej, IPN) від 2008 року документує події Волинської трагедії. За інформацією IPN, жертвами цих подій стали від 80 до 100 тисяч поляків. Парламент Польщі ще у 2016 році визнав злочини на Волині геноцидом – ця резолюція викликала жорстку реакцію в Києві на той момент.

Підготовка до відзначення: заходи та ініціативи

Цьогорічні заходи на 11 липня 2025 року включають урочисту церемонію на Волинському сквері в Варшаві, участь у якій візьмуть президент Дуда, представники уряду та родини жертв. Також плануються панахиди, виставки архівних матеріалів, освітні лекції та спеціальні теле- і радіопередачі у державних ЗМІ Польщі.

Зокрема, Польське телебачення (Telewizja Polska) анонсувало випуск документального фільму «Волинь: трагічна пам’ять», який буде транслюватися 10 і 11 липня у прайм-тайм.

Реакція України: стурбованість і заклики до діалогу

Міністерство закордонних справ України 9 липня 2025 року оприлюднило заяву, в якій висловлюється жаль з приводу ухваленого рішення, що, на думку Києва, «не відображає складності історичного контексту» та «може негативно впливати на польсько-українські відносини у час російської агресії проти України».

“Україна визнає трагедію польсько-українського конфлікту під час Другої світової війни та закликає до зваженого й двостороннього підходу без односторонніх звинувачень”, – йдеться у коментарі МЗС.

Українські історики також застерігають від використання терміна «геноцид» поза міжнародно визначеним правовим контекстом. Як зазначає доктор наук Ігор Ільюшин, провідний дослідник Центру досліджень визвольного руху, «персоніфікація в провині однієї сторони є хибною та шкідливою для об’єктивного історичного діалогу».

Історичний контекст Волинської трагедії

Події, що дістали назву Волинської трагедії, відбувалися в роки 1943–1945 на території Західної України, тоді окупованої нацистською Німеччиною. Польські історики характеризують це як сплановану кампанію етнічного очищення, спрямовану проти польського населення.

У свою чергу, українські дослідники зазначають, що конфлікт мав взаємний характер, і в відповідь діяли збройні формування польського підпілля (зокрема Армії Крайової), які також здійснювали напади на українські села. Загальна кількість жертв з обох сторін, за найменшими оцінками, перевищує 100 тисяч осіб, за якими не стояло воєнне керівництво обох держав.

Попередні кроки до примирення

Протягом попереднього десятиліття спостерігалася низка спільних жестів примирення. У 2023 році президенти Анджей Дуда та Володимир Зеленський під час церемонії у Луцьку перед спільною молитвою за жертв українсько-польського конфлікту разом вклонилися пам’яті загиблих.

Зусилля у напрямку порозуміння підтримував і Ватикан. Папа Франциск у 2022 році під час зустрічі з польськими єпископами закликав обидві сторони «вчитися прощенню і не допустити, щоб історія зруйнувала майбутнє».

Висновки і перспективи українсько-польських відносин

Ухвалення закону про Національний день пам’яті 11 липня як державного свята в Польщі є кроком, що має виразне символічне значення для польського суспільства, проте водночас містить потенційно конфліктогенний заряд для українсько-польських відносин. У контексті триваючої війни в Україні обидві сторони намагаються зберігати стратегічне партнерство, утім історичні суперечки можуть слугувати механізмом зовнішньополітичного впливу, зокрема з боку третіх сил.

Потреба в неупередженому історичному діалозі, спільних наукових комісіях і колегіальних актах примирення залишається актуальною не лише для державної політики, але й для збереження довготривалої довіри між народами, які опинились по один бік сучасної геополітичної боротьби.