Більше половини жителів ЄС вірять у змови: Європейська комісія попереджає про зростання впливу дезінформації

У звіті Європейської Комісії за 2025 рік зазначається, що понад 54% громадян ЄС принаймні частково вірять у теорії змови, з них 16% повністю поділяють такі погляди. Дані дослідження базуються на соціологічному опитуванні, яке охопило понад 26 000 респондентів у всіх країнах-членах ЄС. Звіт ставить перед собою мету виявити масштаби поширення дезінформації та розробити системні кроки для протидії цьому явищу.

Результати дослідження: тривожні тенденції в інформаційному середовищі ЄС

Звіт, опублікований у травні 2025 року Європейською Комісією в рамках ініціативи “Citizens, Equality, Rights and Values” (CERV), свідчить про суттєве зростання рівня довіри громадян до дезінформації та теорій змови. Згідно з дослідженням, 16% опитаних повністю переконані в існуванні секретних глобальних змов, ще 38% виявили часткову згоду з такими припущеннями.

Особливо високий рівень довіри до конспіративного мислення помічено в Угорщині, Болгарії та Словаччині, а найнижчий — у Данії і Нідерландах. У доповіді зазначено, що найпоширенішими є теорії про “таємні еліти”, “контроль урядами над ЗМІ” та “штучне створення пандемій”.

Найвразливіші групи населення: молодь та люди з низьким рівнем освіти

Згідно з дослідженням, найбільшу схильність до віри в конспіративні теорії демонструють особи віком 18–24 роки, а також респонденти з базовою або незакінченою середньою освітою. Експерти вважають, що це пов’язано з активним споживанням неперевіреної інформації в соціальних мережах, де поширення фейків майже не контролюється.

Окрім вікових відмінностей, опитування зафіксувало також тісний зв’язок між занепадом довіри до традиційних медіа та зростанням популярності альтернативних джерел інформації — зокрема Telegram-каналів і YouTube-блогів.

Дезінформація як інструмент політичного впливу

У документі Європейської Комісії наголошено, що дезінформація використовується не лише для дестабілізації громадської думки, але й як геополітична зброя. Зокрема, окремі наративи, пов’язані з вакцинацією, війною в Україні чи міграційною політикою, активно поширюються за підтримки зовнішніх акторів, зокрема Росії та Китаю.

Єврокомісарка з питань цінностей і прозорості Вєра Юрова, коментуючи звіт, заявила: «Маніпуляції фактами та дезінформація – це не лише загроза свободі слова, це атака на саму сутність демократичних інституцій».

Приклад України: як війна посилила інформаційний фронт

Україна, попри невходження до ЄС, часто стає об’єктом дезінформаційних атак, спрямованих як на внутрішню аудиторію, так і на жителів ЄС. За даними Центру стратегічних комунікацій при Мінінформполітики України, у 2024–2025 роках зросла кількість прокремлівських наративів, що поширювалися на європейських платформах: зокрема, про «втому Європи від України», «провальні результати військової допомоги» та «гуманітарну кризу через підтримку Києва».

Польський портал “Nasz Wybir” повідомляє, що подібні наративи також активно просуваються серед української діаспори у Польщі та інших країнах ЄС, особливо через проросійські Telegram-канали.

Реакція ЄС: нові ініціативи та цифрові регулювання

У 2025 році в рамках реалізації Digital Services Act (DSA) Європейська Комісія зобов’язала великі онлайн-платформи (включно з Facebook, YouTube, X тощо) вдосконалити механізми виявлення та блокування шкідливого контенту. Згідно з офіційною заявою ЄК, з лютого 2025 року нові інструменти з аналізу дезінформації тестуються у трьох пілотних країнах: Італії, Німеччині та Іспанії.

Водночас запущено низку кампаній з підвищення медіаграмотності. Серед них — проєкт Media Literacy Week (березень 2025), що охопив понад 1,2 мільйона учасників у школах та вишах ЄС. Ініціатором кампанії стала Європейська агенція з питань освіти та культури (EACEA).

Висновки й рекомендації

Доповідь Європейської Комісії не лише виявляє масштаби довіри до теорій змови, а й акцентує на комплексному підході до подолання цієї загрози. Експерти радять зміцнювати критичне мислення населення, підтримувати незалежні медіа та розробляти ефективну цифрову політику в межах ЄС.

Як зазначено у висновках звіту: «Демократія не може існувати без інформованого громадянина. Тому боротьба з фейками має стати спільним завданням урядів, освітніх установ, платформ та громадянського суспільства».