Європейський Союз у 2025 році розглядає запровадження обмежень на в’їзд для мігрантів із певних країн після зростання кількості відмов у прийомі повернених нелегальних мігрантів. За словами Комісара ЄС з внутрішніх справ Ільви Йоганссон, 8 країн наразі потенційно підпадають під санкції, серед яких Ірак, Сенегал та Бангладеш.

ЄС змінює підхід до проблеми нерегульованої міграції

Протягом перших двох кварталів 2025 року кількість мігрантів, які прибули до Європейського Союзу нелегальними маршрутами, знову зросла. За офіційними даними Frontex, на травень 2025 року зафіксовано понад 170 000 нелегальних перетинів кордону. Це на 14% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року.

Найбільше навантаження припало на прикордонні регіони Італії, Греції та Іспанії. Більшість мігрантів прибуває з країн Близького Сходу, Північної та Західної Африки, зокрема з таких країн, як Ірак, Судан, Нігерія, Пакистан, Сенегал та Бангладеш.

Недостатня співпраця щодо повернення мігрантів

Однією з головних проблем у 2025 році стало небажання деяких країн повертати своїх громадян, яким було офіційно відмовлено у наданні притулку в ЄС. Як повідомила Єврокомісія, рівень ефективного повернення мігрантів до країн походження в середньому по ЄС становить лише 24%.

Єврокомісар з внутрішніх справ Ільва Йоганссон на пресконференції в Брюсселі 3 червня 2025 року повідомила: “Ми зіштовхуємося з ситуацією, коли декілька країн систематично відмовляються приймати назад своїх громадян. Це підриває всю систему повернень і створює додатковий тиск на європейські держави”.

Санкції як відповідь: можливі обмеження на візи

У відповідь на знайдені порушення Брюссель розглядає можливість запровадити часткові або повні обмеження на видачу віз громадянам тих країн, які відмовляються співпрацювати з ЄС. У списку на потенційні санкції – вісім держав, серед яких вже підтверджені Ірак, Сенегал, Гамбі́я, Бангладеш, Гвінея та Камерун.

Серед заходів, що обговорюються, – призупинення дії спрощеного режиму видачі віз, обмеження в кількості допущених заяв або навіть повне замороження візових процедур для певних категорій громадян.

Варто зазначити, що ЄС уже практикував подібні дії у 2022–2023 роках. Так, у 2023 році Гамбія тимчасово була виключена зі списку країн з пільговим візовим режимом через низький рівень співпраці у примусовому поверненні громадян.

Нова політика “позитивних і негативних стимулів”

У 2025 році ЄС продовжує реалізацію так званого “інтегрованого підходу до міграційної політики”, де поєднуються дипломатичні зусилля, фінансова підтримка та санкційні механізми. Окрім можливих обмежень, Союз також пропонує державам-партнерам різноманітні стимули за покращення співпраці, зокрема збільшення гуманітарної допомоги, інвестиції в освітні та інфраструктурні проєкти.

Наприклад, у квітні 2025 року Європейська комісія уклала нову угоду з Мавританією: в обмін на активну участь країни у прийомі мігрантів, які повертаються, Брюссель надасть 120 мільйонів євро на розвиток портової інфраструктури та професійної освіти.

Критика та занепокоєння з боку правозахисників

Запропоновані обмеження вже викликали стурбованість серед правозахисних організацій. Представники Amnesty International та Human Rights Watch вказують на ризик того, що обмеження візової політики можуть ускладнити легальні способи міграції та призведуть до зростання кількості спроб нелегального перетину кордонів.

“Такі заходи можуть мати побічний ефект: якщо легальні канали закриваються, зростає значення контрабандистських мереж”, – заявила Анна Шмідт, координаторка з міграційних питань у Human Rights Watch Європа.

Думки експертів: ефективність чи загострення кризи?

Професор міжнародного права Себастьян Ленц із Берлінського університету вважає, що “страх перед санкціями може бути корисним інструментом для стимулювання діалогу, проте його слід поєднувати з чіткою програмою співпраці”.

Натомість деякі політики в країнах-членах, зокрема в Австрії, Данії та Нідерландах, вважають, що потрібні ще жорсткіші заходи, включно з переглядом механізмів гуманітарного прийому та притулку.

Що далі: очікування рішень та можлива реалізація

На саміті Європейської ради, запланованому на липень 2025 року, це питання буде однією з ключових тем для обговорення. За попередніми даними з дипломатичних джерел у Брюсселі, підтримку ідеї часткових обмежень на візову політику вже висловили 12 із 27 країн-членів.

Формальне рішення може бути ухвалене вже восени 2025 року після додаткових консультацій з Європейським парламентом та Службою зовнішньої дії ЄС.

Висновки

Європейський Союз у 2025 році опиняється перед викликом: зростає тиск нерегульованої міграції на тлі обмеженої співпраці з окремими державами походження. Розгляд санкцій, зокрема візових обмежень, є спробою змінити ситуацію, але також містить ризики – як для стабільності в самій Європі, так і для міжнародної співпраці. Фінальні рішення, очікувані в другій половині 2025 року, засвідчать, наскільки єдина позиція ЄС у питанні міграції та співпраці з країнами-партнерами.