У Польщі триває боротьба з борщівником Сосновського: «помста Сталіна» загрожує здоров’ю та екосистемам

Улітку 2025 року лісники сходу Польщі активізували заходи зі знищення борщівника Сосновського — отруйної інвазійної рослини, яку в народі називають «помстою Сталіна». Найбільш інтенсивні роботи відбуваються в Люблінському воєводстві, зокрема у Томашівському лісництві, де рослина охоплює все нові території, витісняючи місцеву флору та становлячи небезпеку для людей.

Інвазійна спадщина СРСР: історія борщівника в Польщі

Борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi), або «гигантський борщівник», потрапив до Польщі в середині ХХ століття з Кавказу. На початку 1950-х років його активно висаджували як перспективну кормову рослину для худоби. Проте незабаром з’ясувалося, що через високий вміст токсичних фуранокумаринів рослина становить небезпеку для контактної взаємодії з людиною і тваринами, а також має агресивну здатність до розмноження, захоплюючи нові екосистеми.

Хоча ще наприкінці 1980-х років більшість плантацій борщівника було знищено, його насіння залишилося в ґрунті на десятиліття, а окремі екземпляри розповсюдилися самосівом. Сьогодні популяції борщівника можна знайти по всій Польщі, але найбільшої шкоди він завдає у східних регіонах, таких як Люблінське воєводство, Підкарпатське та Підляське воєводства. За даними Державної інспекції охорони навколишнього середовища Польщі (GIOŚ), у 2024 році борщівник покривав понад 3 000 га територій країни, і ця цифра продовжує зростати.

Опіки і витіснення місцевої флори: чому борщівник небезпечний

Борщівник Сосновського — це не лише елемент ландшафту заввишки до 4–5 метрів. Його стебло, листя і особливо сік містять фуранокумарини — токсичні сполуки, що під впливом ультрафіолету спричиняють хімічні опіки різних ступенів. Ураження шкіри може проявитися лише за кілька годин після контакту, але наслідки — водянисті пухирі, довготривале загоєння і постійні шрами — залишаються на місяці. У важких випадках потерпілі потребують госпіталізації.

«Рослина стає особливо небезпечною літніми днями, коли на неї потрапляє сонячне світло. Щороку фіксуємо десятки випадків опіків серед місцевих жителів, які працюють на городах чи прогулюються неподалік лісів,» — розповів «Gazeta Wyborcza» у червні 2025 року Анджей Гурський, співробітник Інспекції охорони довкілля у Любліні.

Окрім прямої небезпеки для людини, борщівник витісняє місцеві види рослин, спричиняє порушення у живленні опилювачів та змінює мікроклімат середовища, в якому зростає. Він легко пристосовується до різних ґрунтів і умов, а його корені й насіння витримують холод і засуху. Одна рослина здатна продукувати до 50 тисяч насінин за сезон.

Як борються з “помстою Сталіна” у 2025 році

У 2025 році у межах проєкту, фінансованого Міністерством клімату та довкілля Польщі, було виділено понад 12 млн злотих на протидію інвазії борщівника. Лісові господарства, зокрема у Томашівському лісництві, проводять масштабні операції з викопування, скошування та хімічної обробки рослини. Найефективнішим вважається знищення борщівника у фазі цвітіння — приблизно з травня по липень. Саме тоді рослина найбільш помітна і вразлива до гербіцидів.

«Ми працюємо у повному захисному спорядженні — костюмах, окулярах, рукавицях. Контроль здійснюється не лише в лісах, а й уздовж доріг, річок та полів, де борщівник найбільше поширюється,» — зазначив Януш Ковальський, лісник із Nadleśnictwo Tomaszów, у коментарі виданню „Dziennik Wschodni”.

Попри зусилля, боротьба з борщівником залишається складним завданням. Рослина швидко адаптується, а її насіння мігрує з потоками води й на транспорті, що потребує постійного моніторингу. З цієї причини польські науковці та екологи закликають також до інформаційних кампаній серед населення, щоб виявляти і локалізовувати нові осередки зараження.

Що можуть зробити мешканці та туристи

У 2025 році Державна інспекція охорони довкілля Польщі оновила інформаційні буклети для громадськості про ідентифікацію борщівника. В оприлюднених пам’ятках наголошується: не торкайтеся рослини, навіть якщо вона виглядає естетично. Якщо підозрюєте контакт із соком — негайно промийте шкіру водою з милом і уникайте сонячного світла принаймні протягом 48 годин. У разі появи опіків слід звертатися до лікаря.

Також громадян закликають повідомляти про нові місця появи борщівника у місцеві управління охорони навколишнього середовища або використовувати спеціальний мобільний додаток „Inwazyjni” (доступний з 2024 року), який дозволяє фотографувати й передавати геолокацію інвазійних видів.

Перспективи вирішення проблеми

Хоча повного знищення борщівника Сосновського у найближчі роки не прогнозується, фахівці вважають, що при поєднанні активного втручання та участі громад потенціал його поширення можна істотно обмежити. Щороку виділяється фінансування на дослідження ефективніших методів боротьби. У роботах беруть участь науковці з Варшавського університету природничих наук (SGGW), які вивчають біологічні методи контролю (зокрема, використання патогенних грибків), альтернативні до хімічних.

«Це боротьба не на один сезон. Але що швидше ми діємо, то менше територій борщівник встигне захопити. Необхідна постійна міжсекторальна координація між лісниками, аграріями, школами та місцевими урядами,» — резюмував професор Єжи Новак, фахівець з екотоксикології SGGW, у своєму виступі на конференції з біорізноманіття, що відбулась у Кракові в травні 2025 року.

Таким чином, боротьба з борщівником Сосновського в Польщі залишається як екологічним викликом, так і прикладом пострадянської спадщини, яка досі впливає на сучасну Європу.

Фото: