Понад половина поляків виступає за скорочення уроків релігії в школах — опитування Opinia24

Нові дані соціологічного дослідження, проведеного компанією Opinia24 у липні 2025 року, свідчать: 54% громадян Польщі підтримують скорочення релігійної освіти в державних школах до однієї години на тиждень. Ініціатива знаходить особливу прихильність серед жінок, освічених громадян і виборців ліберальних сил.

Зміни у ставленні до релігії в освіті: понад половина “за” обмеження

Опитування, проведене з 7 по 9 липня 2025 року серед 1003 повнолітніх жителів Польщі, показало, що питання місця релігії в освітній системі дедалі актуальніше. 35% опитаних рішуче підтримують ідею скорочення кількості уроків релігії до одного заняття на тиждень, ще 19% радше згодні із цим. Водночас 28% респондентів висловилися проти, з них 16% — категорично не згодні зі змінами.

Ці дані демонструють поступове переосмислення ролі католицького виховання в освіті. Політичні та суспільні дебати з цього приводу тривають уже понад десятиліття, однак ініціативи обмежити викладання релігії набирають дедалі більше підтримки серед виборців центристських та лівоцентристських партій.

Гендерні та освітні відмінності у підтримці реформи

Глибший аналіз результатів показує помітні відмінності за статевою та освітньою ознакою. Реформу частіше підтримують жінки — 39% рішуче виступають “за”, тоді як серед чоловіків таких – лише 31%. Також є чітка кореляція з рівнем освіти: серед поляків з вищою освітою 42% рішуче підтримують ідею обмеження релігійної освіти, у той час, як серед тих, хто має лише базову освіту, таких лише 30%.

На думку професора соціології Варшавського університету Марека Новіцького, це закономірна тенденція: «Особи з вищим рівнем освіти більш критично оцінюють роль релігії в суспільстві й прагнуть збереження світського характеру шкільної освіти. Це видно і в демографічній динаміці, і в політичному виборі».

Політичні вподобання визначають ставлення до релігійної освіти

Політичні симпатії респондентів є одним із ключових чинників, що впливають на ставлення до релігійного навчання в школах. Найбільшу підтримку ідея реформування шкільної релігії має серед виборців Громадянської коаліції (KO): 67% з них рішуче підтримують ініціативу. Натомість виборці правоконсервативної партії «Право і справедливість» (PiS) виступають проти: 37% — категорично не підтримують скорочення кількості уроків релігії.

Серед симпатиків партії «Конфедерація» спостерігається розкол: 25% твердо «за» обмеження, а 30% — рішуче «проти», тоді як решта не має чіткої позиції. Це свідчить про внутрішню ідеологічну неоднорідність у поглядах електорату цього політичного об’єднання.

Віковий фактор: найбільше підтримки серед 50–59-річних

Неочікувано найвищий рівень підтримки реформи зафіксований у віковій групі 50–59 років — 45% рішуче «за». Молодше покоління (30–39 років) менш захоплене ідеєю обмеження — лише 27% твердо підтримують зміну. Водночас молоді поляки віком 18–24 роки і особи старші за 60 демонструють схожі рівні підтримки — близько 35% у кожній віковій категорії.

Ці дані можуть спростовувати стереотип про те, що саме молодь найбільше виступає за секуляризацію освіти. Як наголошує дослідниця релігійних процесів у Польщі, докторка Агнешка Кулеша, «на молодіжну думку ще сильний вплив мають родинні та культурні традиції, навіть якщо релігійність у побуті знижується».

Позиція Церкви та державні планування

Католицька церква Польщі наразі утримується від офіційного коментування результатів опитування, втім раніше її представники неодноразово попереджали, що подібні зміни завдають шкоди цілісності релігійної та моральної освіти молоді. Зокрема, архієпископ Станіслав Ґондецкі у червні 2025 року заявив: «Релігія в школі — це не примус, а право. Ми повинні захищати релігійний світогляд у публічному просторі».

З боку польського уряду наразі немає єдиної позиції щодо реформи. Міністерство освіти та науки під керівництвом Барбари Новак (PiS) в травні підтвердило, що не планує змінювати статус уроків релігії без широкого громадського консенсусу. Однак міські адміністрації Варшави, Познані, Ґданська та Катовіце вже впродовж останніх років скорочували кількість релігійних занять за власною ініціативою.

Контекст: роль релігії в польській освіті

Уроки релігії, переважно католицького спрямування, знову були запроваджені до шкільної програми Польщі в 1990 році, після падіння комуністичного режиму. Станом на 2025 рік понад 80% шкіл у Польщі включають такі заняття в обов’язковий розклад, хоча присутність на цих уроках формально не є обов’язковою. Альтернативна етика є доступною в обмеженій кількості навчальних закладів і лише за наявності необхідної кількості учнів.

Рівень участі учнів у заняттях з релігії поступово зменшується, особливо в урбанізованих районах. Згідно з даними Інституту статистики Католицької церкви Польщі, у 2024 році близько 31% учнів середніх шкіл у Варшаві не брали участі в уроках релігії, порівняно з 18% у 2015 році.

Висновки: дискусія триває

Результати липневого опитування 2025 року фіксують значні зрушення в суспільному сприйнятті ролі релігії в системі освіти Польщі. Хоча церква та частина політиків зберігають традиційну позицію, відчутна частка громадян прагне відділення релігійного навчання від обов’язкової освітньої програми. У контексті запланованих парламентських дебатів з питань освіти на осінь 2025 року, тема уроків релігії майже напевне стане одним із ключових пунктів політичної повістки.