Польща закликає до перегляду українських підручників через виклад Волинської трагедії

Польське Міністерство освіти та науки висловило офіційну стурбованість щодо змісту українських шкільних підручників з історії, в яких, на думку польської сторони, викривлено або замовчується роль УПА у Волинській трагедії 1943 року. Польська влада закликала Україну здійснити належний перегляд навчальних матеріалів, зважаючи на польсько-українські домовленості про спільне історичне трактування подій Другої світової війни.

Суть претензій польської сторони

Заява польського уряду

У травні 2025 року Міністерство освіти та науки Республіки Польща надіслало офіційний лист українському Міністерству освіти і науки, в якому зазначено, що деякі українські навчальні видання викладають події Волинської трагедії однобічно. Як повідомляє інформаційний портал "Наш вибір", у Варшаві звернули увагу на нові видання підручників для учнів 10–11 класів, вміщених до базового освітнього курсу з історії України, які або оминули згадки про масові вбивства польського населення на Волині в 1943–44 роках, або подали їх у знеособленому вигляді, без конкретизації стратифікації жертв.

Польський міністр освіти Барбара Новак під час брифінгу у Варшаві 13 травня 2025 року заявила: "Ми підтримуємо стратегічне партнерство з Україною, однак правду про історичні події необхідно зберігати. Приховування злочинів або навмисне уникаючи їхнього ключового визначення загрожує спільній пам’яті".

Ключові зауваження до українських підручників

В аналізі польських експертів згадується видання "Історія України. Рівень стандарту. 11 клас" авторства Олександра Гісема та Олени Мартинюк. У підручнику подано лише короткий опис українсько-польського конфлікту, без конкретної кваліфікації подій Волинської трагедії як "етнічної чистки", яка визнана такою Сеймом Польщі у 2016 році.

За словами доктора Пьотра Гутовського з Люблінського католицького університету, виклад подій зводиться до узагальнень: "Такі підходи формують у молоді викривлене уявлення про наслідки дій підпільної армії та заперечують відповідальність УПА, хоча в академічній історіографії це визначено чітко".

Реакція української сторони

Коментарі з боку МОН України

У відповідь на звернення Варшави, Міністерство освіти і науки України у коментарі "Європейській правді" зазначило, що "підручники проходять державну експертизу, зокрема й історичну, перед затвердженням до використання у школі". Водночас у міністерстві не відкинули можливість перегляду змісту підручників у межах наступного перегляду освітніх програм.

Заступниця міністра освіти України Віра Рогова зауважила: "Українська держава шанує історичну правду та дотримується балансу у викладанні подій Другої світової війни. Проте ми також маємо обов’язок пояснювати історію з української перспективи, не применшуючи нікому болю завданого минулим".

Позиція українських фахівців

Олексій Святогор, кандидат історичних наук і викладач Києво-Могилянської академії, вважає, що українські підручники дійсно потребують вдосконалення: "Підходи до викладу теми Волині мають ґрунтуватися лише на наукових джерелах, без політичної складової. Важливо не уникати називати дії своїми іменами, водночас пояснюючи їх ширшим контекстом українсько-польського конфлікту".

Історичне та політичне підґрунтя

Що таке Волинська трагедія?

У 1943 році в окрузі Волинь здійснено масове знищення польського цивільного населення за участі Української повстанської армії. За оцінками польських дослідників, загинуло від 80 до 100 тисяч поляків. Українські історики водночас наголошують, що ескалація насильства відбувалася з обох сторін, а також була наслідком політики депортацій, етнічних чисток і зовнішнього втручання Третього Рейху та СРСР.

Сейм Польщі у 2016 році визнав Волинську трагедію геноцидом польського населення. Верховна Рада України зі свого боку у резолюції 2016 року вшанувала всі жертви українсько-польського конфлікту, не використовуючи термін "геноцид", що тоді спричинило напруження між країнами.

Двосторонній діалог триває

З 2015 року діє українсько-польський комітет істориків, який прагне узгодити спільне бачення трагічних подій ХХ століття. Комітет неодноразово публікував спільні заяви про необхідність спільного викладання складних тем, таких як події на Волині, в рамках освітніх програм обох країн. Востаннє комітет збирався в Києві у грудні 2024 року, узгодивши намір розробити методичні рекомендації для шкільних підручників.

Психолого-освітній аспект і наслідки

Вплив на молоде покоління

Історики наголошують, що спрощення чи ідеологізація складних трагічних питань може спричинити формування викривленого історичного мислення у підлітків. Як зазначає доктор історичних наук Наталія Яковенко, "пам’ять про конфлікти не повинна перетворюватися на чергове & 39;ми& 39; проти & 39;них& 39;. Основне завдання історії — вчити усвідомлення складних процесів і моральної відповідальності".

Потенційний вплив на польсько-українські відносини

Попри стратегічне партнерство в умовах повномасштабної війни Росії проти України, історичні суперечності, зокрема щодо питань колективної пам’яті, залишаються чутливими. Експерти наголошують на необхідності обережного ставлення до шкільної історичної освіти як до засобу формування не лише національної ідентичності, а й міжнародного діалогу.

Висновки

Українські та польські представники освіти й науки у 2025 році вкотре стикаються з викликом збалансованого трактування спільного минулого. Хоча офіційна позиція України зберігає державницький підхід, міжнародна стурбованість, озвучена Польщею, вказує на потребу оновлення стандартів історичної освіти з урахуванням щирого діалогу, наукової об’єктивності й поваги до болю кожної сторони. Продовження спільної роботи над підручниками може не лише зняти напругу, а й стати модельним прикладом у європейській практиці примирення.