Резюме

Ідеї Януша Корчака, польсько-єврейського педагога, автора та лікаря, залишаються актуальними й у 2025 році. Його принцип “Немає дітей – є люди” стає основою у впровадженні нових освітніх підходів у Польщі та Україні, зокрема інтеграції дітей-біженців з України у польську освітню систему. У Варшаві та Кракові діють центри, які працюють за методологією Корчака, сприяючи рівноправному та поважному ставленню до дітей незалежно від їхнього походження.

Януш Корчак: постать, що формувала сучасне розуміння прав дитини

Януш Корчак (справжнє ім’я — Генрик Гольдшміт, 1878–1942) — видатний польський педагог, письменник, лікар і захисник прав дітей. Його педагогічна концепція базувалася на переконанні, що дитина — це повноцінна людина, яка заслуговує на повагу, гідність і право голосу з самого початку життя. Його часто цитована теза — «Немає дітей – є люди» — стала основою сучасних концепцій прав дитини, згодом втілених у Конвенції ООН про права дитини 1989 року.

Свою теорію Корчак реалізував на практиці — заснував Дом дитини у Варшаві, де діти самі брали участь у визначенні правил спільного життя, включаючи дитячі збори, газети та навіть дитячий суд. У роки Другої світової війни він відмовився евакуюватися з гетто та пішов до Треблінки разом із дітьми, привівши до кінця переконання у власну місію — жити і померти поруч із тими, про кого дбав.

Принцип «Немає дітей — є люди» у сучасному світі

У 2025 році ідеї Януша Корчака продовжують жити у виховній та освітній практиці як у Польщі, так і в Україні. Як зазначає інформаційне видання Nasz Wybir, польські освітні заклади, особливо у Варшаві та Вроцлаві, використовують методики, засновані на засадах Корчака, у програмах інтеграції дітей-біженців з України.

За словами Анни Домська, координаторки Центру підтримки українських дітей у Варшаві, “метод Корчака дозволяє сформувати здорові стосунки довіри між дитиною та вихователем навіть після важких травматичних подій, які пережили діти-біженці”. В Центрі працюють вихователі, які проходили спеціальне навчання у варшавському Інституті Корчака, що діє на базі варшавського педагогічного університету.

Корчак у Польщі: інститути та пам’ять

У Польщі працюють низка інституцій, які популяризують спадщину Януша Корчака. Зокрема, Центр Корчака у Варшаві регулярно проводить конференції, присвячені правам дитини. У 2025 році, до 83-ї річниці загибелі Корчака, у Варшаві відкрито нову експозицію в музеї POLIN — “Дитина як громадянин: педагогіка Корчака”.

Також у польських школах проводяться уроки громадянської освіти, що базуються на текстах Корчака, серед яких — його «Права дитини», де викладено позицію, що дитина має право на смерть, на сьогоднішній день та на те, щоб бути такою, як є.

Корчак і Україна: відновлення гуманної освіти

В Україні постать Корчака почали активно впроваджувати у педагогічну практику з 2017 року, однак після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році його ідеї здобули нове звучання. За словами Оксани Калій, співзасновниці української мережі тренінгів “Освіта без травм”, педагогіка Корчака стала основою для програм психологічної підтримки внутрішньо переміщених дітей.

У 2024 році Міністерство освіти і науки України затвердило програму факультативу для пілотних шкіл “Дитина як громадянин: уроки Корчака в українських реаліях”, яку у 2025 році планують поширити на регіони, що зазнали окупації чи бойових дій.

Культурна дипломатія через спадщину Корчака

У 2025 році Український інститут у Варшаві та Польсько-український педагогічний союз проводять спільні семінари та культурні події під гаслом «Дивитись на дитину — бачити людину». Програма включає виставки дитячих малюнків, створені на теми Корчака, а також педагогічні воркшопи для українських та польських учителів.

Петро Кравчук, освітній експерт Українського інституту розвитку освіти, наголошує: “Вивчення та впровадження ідей Корчака в сучасних освітніх умовах важливе не лише як гуманістичний жест, але й як інструмент відновлення довіри в посттравматичних громадах”.

Виклики та перспективи: чи корчаківська школа має майбутнє?

Попри зростання інтересу до педагогіки Корчака, експерти зазначають низьку обізнаність серед освітян про його підходи. Як свідчить опитування, проведене польським фондом “Dzieci Są Ważne” у березні 2025 року серед 400 викладачів, лише 23% опитаних змогли точно описати принцип “дитина — як повноцінна особистість з моменту народження”. В Україні подібні дослідження наразі тільки плануються.

У зв’язку з цим освітні організації обох країн наголошують на необхідності створення доступних навчальних матеріалів, перекладених українською та польською мовами, з прикладами методик Корчака у сучасній школі.

Висновки

Януш Корчак був і залишається символом гуманної педагогіки, яка бачить у кожній дитині не майбутнє, а реальну особистість сьогодення. У 2025 році його спадщина не лише зберігається, а й набирає нового змісту в умовах війни, масової міграції та відновлення освіти в Україні. Принцип “Немає дітей – є люди” сьогодні стає не просто педагогічною засадою, а необхідною етичною основою для тих, хто будує справедливі та інклюзивні суспільства.