Балтійське море б’є температурні рекорди: вода прогрілася до 22°C через хвилі спеки в Європі

У липні 2025 року температура води в Балтійському морі піднялася до 22°C — це історичний максимум для регіону за останні десятиліття. У Північному морі вона сягнула 23°C, що також стало рекордом. Спеціалісти пов’язують аномальне потепління з тривалими хвилями спеки в північній Європі та попереджають про екологічні наслідки таких змін.

Температурні рекорди літа 2025 року

За офіційними даними Національного гідрометеорологічного інституту Швеції (SMHI) та Європейського центру середньострокових прогнозів погоди (ECMWF), температура поверхні води в Балтійському морі у середині липня 2025 року сягнула 20–22°C у прибережних регіонах Польщі, Швеції та Латвії. У Північному морі, за спостереженнями німецької метеорологічної служби (DWD), температура наблизилася до 23°C поблизу узбережжя Нідерландів і північної Німеччини.

Ці показники значно перевищують багаторічні середні значення, які зазвичай коливаються між 16–18°C у середині літа. Ще на початку липня температура води в Балтійському морі не перевищувала 14°C, що робить нинішнє потепління особливо вражаючим.

Причини: хвилі спеки та глобальні кліматичні зміни

Основною причиною рекордного нагрівання моря, за словами синоптиків ECMWF, стали затяжні хвилі спеки, які накрили Північну Європу в червні та липні 2025 року. Температура повітря в Швеції, Фінляндії та Польщі регулярно перевищувала 30°C, що для цих широт є екстремальним показником. Високі температури протрималися понад три тижні — це найдовший період тропічної погоди в регіоні з 1990-х років.

Балтійський регіон, як зазначає Олена Дрозд, кандидатка географічних наук та кліматологиня з Варшавського університету, належить до найчутливіших до зміни клімату: «Темп зростання температури поверхні моря в Балтиці становить приблизно 0,08°C за десятиліття — це майже вдвічі більше, ніж середньосвітовий рівень. Ми бачимо, що зміни вже відбуваються, і тепер питання в тому, як з ними працюватимуть уряди та науковці», — додала вона в інтерв’ю для польського видання “Gazeta Wyborcza”.

Екологічні наслідки: від риби до ціанобактерій

Підвищення температури води кардинально впливає на морські екосистеми. Один із ключових викликів — зміна ареалів проживання риб. За спостереженнями Європейської агенції з охорони навколишнього середовища (EEA), популяції тріски, звичної для південних частин Балтійського моря, відступають на північ у пошуках холодніших вод. Це вже змінює структуру рибальства у регіоні, зокрема в Литві та Естонії.

Окрім того, зростання температури сприяє активному цвітінню синьо-зелених водоростей, зокрема токсичних ціанобактерій. У липні 2025 року у Швеції та Фінляндії було оголошено кілька попереджень щодо купання на відкритих водоймах Балтійського узбережжя через високий рівень токсинів у воді. За даними Шведського агентства з охорони довкілля, концентрація ціанобактерій у південній частині Ботнічної затоки була найвищою за останні 15 років.

Паралелі з попередніми роками: тривожна тенденція

Схожі температурні відхилення спостерігалися вже у 2021–2022 роках, коли хвилі спеки в Балтійському регіоні тривали по кілька тижнів, а температура поверхні води перевищувала норму на 5–6°C. За інформацією Copernicus Marine Service, у ті роки спалахи цвітіння водоростей спричинили масштабне зниження рівня кисню в прибережних зонах, що позначилось на креветках, молюсках та донних рибах.

Навесні 2025 року, як підтверджують дані DWD, середня температура Північного моря була найвищою за останні 27 років спостережень. Це свідчить про сталість тренду до потепління морських мас у північній частині Європи навіть у періоди, які раніше характеризувалися стабільно прохолодним кліматом.

Туризм виграє, але наука попереджає

Теплі води сприяють зростанню туристичної привабливості балтійських курортів. У липні 2025 року, за повідомленням Латвійського агентства розвитку туризму, прибережні готелі й кемпінги були заповнені більш ніж на 90%. Але експерти закликають не втрачати з поля зору довгострокові ризики.

«Короткостроково це може здаватися позитивним явищем: більше туристів, довше літо, тепліша вода. Але у довгостроковій перспективі ми маємо ризики зменшення біорізноманіття, втрати традиційного рибальства, і навіть зростання числа інфекцій, пов’язаних із морською водою», — стверджує доктор Маркус Нільссон, фахівець з морської біології в Університеті Умео, Швеція.

Необхідність адаптаційної політики

На тлі зростання частоти та інтенсивності таких змін, науковці закликають уряди країн Балтійського регіону переглянути підходи до захисту морського довкілля. Це включає модернізацію водоочисних споруд, боротьбу із забрудненням аграрними хімікатами, регулярний моніторинг температур і цвітіння, а також міждержавну координацію зусиль у межах Хельсінкської комісії (HELCOM).

Загалом, підвищення температури Балтійського моря влітку 2025 року стало черговим сигналом зростаючої вразливості цього унікального морського середовища до зміни клімату. Це викликає потребу в більш активних і скоординованих заходах для збереження морських екосистем та сталого використання природних ресурсів регіону.