У 2025 році Польща зіткнулася з рекордною кількістю опадів: у травні в деяких регіонах випало понад 250 мм дощу — це вдвічі більше за кліматичну норму. Найбільше постраждали Вроцлав, Краків та Варшава, де річки Вісла та Одер вийшли з берегів, підтопивши десятки районів і евакуювавши понад 10 000 жителів.

Зростаюча загроза стихій: повені стають регулярними випробуваннями для польських міст

Польща дедалі частіше зіштовхується з загрозою серйозних повеней, що є наслідком зміни клімату, недостатньої модернізації міської інфраструктури та збільшення кількості екстремальних погодних явищ. У першій половині 2025 року країна зазнала серії сильних злив, які призвели до раптових підтоплень в кількох великих містах, зокрема Варшаві, Вроцлаві, Познані та Кракові.

Рекордна кількість опадів у травні 2025 року

За даними Польського інституту метеорології та водного господарства (IMGW), травень 2025 року став одним із найвологіших місяців за останні 50 років. У Вроцлаві було зафіксовано понад 260 мм опадів упродовж трьох тижнів — що більш ніж у два рази перевищує середньомісячну норму. У Варшаві ця цифра склала 190 мм, що також є рекордом.

Річки не витримують навантаження

Внаслідок надмірних опадів значно піднявся рівень води в основних польських річках, зокрема в Віслі, Одері та Варті. У Кракові, де Вісла залишила власне річище 18 травня, влада оголосила надзвичайний стан у трьох районах. Було евакуйовано майже 3 000 жителів з Подгуже та Нової Гути.

У Вроцлаві, де через підняття рівня річки Одер затоплено понад 1 500 будинків, мер міста Яцек Сутрик заявив: «Ми отримали сильний удар стихії — інфраструктура не була готова до таких обсягів води. Нам терміново потрібна масштабна модернізація дренажної системи».

Фактори, які сприяють частішим повеням

Зміна клімату

Провідні польські екологи підтверджують: зміна клімату стає не просто гіпотезою, а реальністю. Доктор Агнєшка Ковальська з Варшавського університету пояснює: «Температура повітря в Польщі зростає в середньому на 0,3°C щодесятиліття, що спричиняє порушення атмосферної циркуляції та, як наслідок, екстремальні зливи».

Урбанізація та щільна забудова

Повені особливо небезпечні в густозаселених міських районах. Через забудову переважної частини територій у містах, воді немає куди вникати, і вона стікає по асфальтових поверхнях у низини. У Варшаві під час травневих злив були затоплені центральні вулиці, включно з Алеєю Єрусалимською — однією з головних транспортних артерій міста.

Застаріла каналізаційна система

Більшість каналізаційних систем у польських містах будувалася ще в середині XX століття. За словами інженера Адама Бжеського з Інституту будівництва та водного господарства у Катовіце, діаметри водозливних труб часто не відповідають сучасним викликам: «Старі системи не справляються з величезними обсягами опадів. Необхідні інвестиції в адаптовану інфраструктуру».

Економічні та соціальні наслідки

Втрати для громадян та бізнесу

Польське Міністерство внутрішніх справ оцінює загальні збитки у травні 2025 року приблизно в 1,4 мільярда злотих (близько 330 мільйонів євро). Постраждали не лише житлові будинки, але й школи, лікарні та численні малі підприємства. У Кракові затоплено понад 20 шкіл, які були змушені перейти на дистанційне навчання.

Страхові компенсації під питанням

Страхові компанії не завжди готові покривати всі збитки. Йоанна Новіцька з Польського союзу страхових компаній попереджає: «Багато власників не мали додаткових полісів на стихійні лиха. Після кожного епізоду повені ми бачимо зростання кількості судових позовів щодо компенсацій».

Реакція влади: аварійні заходи та довгострокові плани

Зміцнення захисних дамб

У червні 2025 року уряд Польщі виділив понад 500 мільйонів злотих на зміцнення захисних споруд уздовж Вісли та Одера. Розпочато роботи в районах, які найбільше постраждали — Келецьке, Свєнтокшиське воєводство та Нижньосілезія.

Урбаністичний підхід: “блакитна інфраструктура”

За ініціативою міністерства клімату в Варшаві запускають перші пілотні проєкти збору дощової води та створення “зелених дахів” для зменшення стоку опадів. Мерія планує до кінця 2025 року впровадити мінімум 30 таких об’єктів у центральних районах.

Висновок: виклик майбутнього, відповідальність сьогодення

Події весни 2025 року стали тривожним сигналом не лише для польської влади, а й для всієї Центрально-Східної Європи. Повені, які колись вважалися рідкісними, поступово стають регулярною частиною кліматичної реальності. Для зменшення шкоди необхідно діяти комплексно — впроваджувати сучасні технології в інфраструктуру, посилювати екологічну політику та виховувати культуру відповідального міського планування. Польща вже зробила перші кроки, але шлях до безпечнішого майбутнього лише починається.