Українським митцям знову присуджуватимуть Премію імені Казимира Малевича

У 2025 році відновлюється вручення Премії імені Казимира Малевича — найпрестижнішої польської відзнаки для молодих українських художників сучасного мистецтва. Церемонія відбудеться у Варшаві в листопаді, серед організаторів — Польський інститут у Києві, Фонд «Grodzka Gate – NN Theatre» та MOCAK у Кракові.

Премія Малевича: історія та повернення у 2025 році

Премія імені Казимира Малевича (Nagroda im. Kazimierza Malewicza) була заснована у 2008 році з метою підтримки та промоції молодих українських художників та художниць, чия творчість відгукується на актуальні проблеми сучасного світу. Ініціатором нагороди став Польський інститут у Києві, а її назву пов’язано з постаттю одного з найвідоміших представників авангарду ХХ століття — Казимира Малевича, який народився у Києві у 1879 році.

У 2025 році, після тривалої перерви, зумовленої пандемією COVID-19 та змінами в програмному форматі, організатори оголосили про поновлення нагородження. Цьогорічне вручення відбудеться у листопаді у Варшаві в рамках фестивалю «Warszawa w budowie» (Варшава в будові), який організовує Музей сучасного мистецтва у Варшаві (MSN), — повідомляє портал «Наш вибір» із посиланням на Польський інститут у Києві.

Умови участі та критерії відбору

Премія адресована українським митцям віком до 40 років, які працюють у сфері сучасного візуального мистецтва: живопису, інсталяції, фотографії, перформансу, відеоарту та інших. Основною вимогою є активна художня практика та наявність актуального мистецького доробку. До участі допускаються як окремі художники, так і колективи.

Заявки прийматимуться до 15 червня 2025 року. Ім’я лауреата або лауреатки буде оголошено восени. Переможець отримає головну грошову нагороду, а також можливість одержати стипендію у престижній польській мистецькій резиденції чи інституції сучасного мистецтва.

Організатори та партнери премії

Премію реалізує Польський інститут у Києві за підтримки партнерів: Музею сучасного мистецтва у Варшаві (MSN), Фонду «Brama Grodzka – Teatr NN» у Любліні, Музею сучасного мистецтва в Кракові (MOCAK), а також Центру візуальної культури в Києві. Кожна з цих інституцій відіграє роль у формуванні журі або надає можливості для подальшого професійного розвитку лауреатів.

Як зазначає директорка Польського інституту у Києві Ірина Костюк, премія має не лише підтримати молодих українських митців, а й сприяти налагодженню культурного діалогу між Польщею та Україною в умовах війни та глобальних трансформацій: «У цей критичний момент ми прагнемо дати художникам сильний міжнародний сигнал підтримки та визнання» — каже Костюк.

Повернення культурної спадщини Малевича в український контекст

Постать Казимира Малевича була тривалий час об’єктом суперечок у контексті культурної приналежності — його творчість часто асоціювали з російським авангардом. Проте у 2000-х роках на державному і науковому рівнях почалися активні зусилля з повернення Малевича в український та європейський культурний простір як митця, чиє походження та життєвий і творчий досвід тісно пов’язані з Києвом і Україною.

Тепер премія є символічним жестом відновлення цього зв’язку. Як наголошує художній критик та історик мистецтва Олександр Соловйов: «Це не просто нагорода від імені великого митця, це акт переозначення української ідентичності Малевича, чия творчість була сформована в Києві й Україні».

Попередні лауреати й вплив премії

Нагорода суттєво вплинула на кар’єру кількох провідних українських митців. Зокрема, лауреатом 2012 року став Сергій Жадан (не письменник, а харківський візуальний митець), який після перемоги отримав резиденцію у Центрі сучасного мистецтва «Ujazdowski Castle» у Варшаві, що стало поворотним моментом у його мистецькому становленні.

Лауреатка 2016 року Катерина Лисовенко з Одеси пізніше брала участь у численних європейських виставках, зокрема у Documenta 14 у Касселі, що свідчить про значення премії як стартового майданчика для міжнародної кар’єри.

Значення премії в умовах війни та культурного спротиву

Власне повернення премії у 2025 році набуває особливого значення в умовах продовження повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Як зазначають організатори, підтримка українських митців у цей час — це не лише про мистецтво, а й про символічну боротьбу за збереження національної ідентичності та свободи самовираження.

У 2024 році значна частина українських культурних ініціатив була зосереджена на документуванні війни, збереженні культурної спадщини та розвитку нових форматів взаємодії зі світом. Премія Малевича 2025 року має на меті підтримати цей вектор і популяризувати українське мистецтво як голос опору, надії та правди у Європі.

Подальші перспективи: підтримка мистецтва та культурний обмін

У майбутньому організатори планують розширити спектр премії, залучаючи польських і європейських кураторів до спільного формування виставкових програм. Також проговорюються ідеї створення спеціального фонду імені Малевича для довгострокового фінансування українських мистецьких ініціатив у Польщі та ЄС.

Премія Казимира Малевича слугує нагадуванням про глибину взаємопроникнення української та європейської культурної історії й необхідність постійної підтримки митців, які формують культурне поле незалежної України.