Російська кампанія дезінформації “Pravda” отруює штучний інтелект: польська експертка викриває механізми

Російська операція під назвою "Pravda AI" — це цілеспрямована спроба впливати на навчальні моделі штучного інтелекту через наповнення інтернету фейковим контентом. Як зазначає польська дослідниця Кароліна Весоловська в інтерв’ю для видання Gazeta Wyborcza, ця кампанія має на меті "заражати" генеративні моделі дезінформацією, яку вони потім можуть використовувати для формування відповідей. Аналіз показує, що діяльність "Pravda AI" активізувалася навесні 2025 року, охоплюючи понад дві тисячі скоординованих ресурсів.

Масштаби операції: тисячі сайтів і мільйони слів фальсифікацій

Скоординована мережа під виглядом медіа

Операція "Pravda" була виявлена аналітиками Info Ops Poland — незалежної організації, яка досліджує впливові операції у цифровому середовищі. За словами координаторки дослідницької групи Кароліни Весоловської, йдеться про щонайменше 2217 сайтів, створених протягом останніх чотирьох місяців. Частина з них імітує реальні ЗМІ, використовуючи назви та логотипи, стилізовані під міжнародні ресурси, зокрема CNN або BBC.

Весоловська пояснює: «Ці псевдомедійні майданчики публікують переважно англомовні ісписані тексти, створені швидко і згрубша штучним інтелектом. Ключовий момент — ці тексти зазвичай не мають помітного фактажу, проте активно вживають відповідні ключові слова, якими оперує індексація GPT-моделей».

Навіщо це потрібно?

Мета операції — ввести фейкові наративи у довкілля даних, якими користуються генеративні моделі штучного інтелекту, такі як GPT-4, Gemini чи Claude. «Це як мінування цифрового поля даними — згодом ці дані можуть потрапити в навчальні вибірки великих мовних моделей, і тоді їхні відповіді базуватимуться на неправдивих тезах, створених Москвою», — підкреслює Весоловська.

Фейки як зброя майбутнього: що саме просуває “Pravda AI”

Проросійські та антизахідні наративи

У фокусі кампанії — виправдання агресії проти України, звинувачення Заходу в спричиненні конфлікту, дискредитація європейських інституцій та моделювання псевдоісторичних матеріалів. За даними Info Ops Poland, серед основних дезінформаційних тез:

• Україна нібито розробляла біологічну зброю у співпраці з США;
• НАТО провокує Росію, наближаючи війська до її кордонів;
• Польські чиновники буцімто планують "анексію" Львівської області;
• Штучний інтелект "визнає", що Крим — російський.

Ці сюжети не лише прокладають шлях до маніпулятивного масового впливу, а й готують ґрунт для можливого використання відповідей GPT-подібних систем у правових, освітніх та політичних процесах — зі спотвореними фактами без легкого способу верифікації.

Методи технічного впливу на англомовні та багатомовні моделі

Видання Euractiv повідомляє, що російські операції спираються не лише на написання фейкових текстів, а й на їх індексацію через SEO-оптимізацію: дезінформаційні матеріали навмисне розміщуються на старих доменах або добре поширюються в соціальних мережах. Це збільшує шанси потрапляння таких даних до навчальних корпусів чат-ботів.

Реакція технологічних компаній та західних урядів

Відповідь AI-індустрії

У червні 2025 року компанія OpenAI у своєму відкритому блозі підтвердила, що вивчає потенційний вплив ворожих інформаційних кампаній на навчальні набори, а також розглядає обмеження доступу до особливо вразливих джерел. Водночас, у заяві OpenAI сказано: «Компанія застосовує багаторівневі системи перевірки походження даних для запобігання втручанню з боку непрозорих сторін».

Google, у свою чергу, у липні 2025 року оголосив про запуск нового інструменту для верифікації джерел при підвантаженні нових даних для мовних моделей Gemini.

Політична відповідь ЄС

Європейський Союз у березні 2025 року в межах реалізації Акту про штучний інтелект (AI Act) затвердив поправки, які зобов& 39;язують великі IT-компанії розкривати походження текстів, використаних у навчанні генеративних систем. Ці зміни спрямовані на підвищення прозорості та недопущення втручання з боку держав-агресорів.

Що далі: як захищатися від алгоритмічної дезінформації

Роль громадянського суспільства та медіаосвіти

Інформаційне середовище все більше нагадує поле бою, де битва точиться не лише за увагу, а й за правду. Весоловська наголошує: найважливішим інструментом спротиву залишаються критичне мислення та розвиток цифрової грамотності.

«Ми маємо справу не з традиційною пропагандою. Це — кампанія підриву технологічного майбутнього. Якщо штучний інтелект почне вірити у вигадки Москви, то від цього постраждають усі — і громадяни, і демократії», — підсумувала експертка.

Необхідні кроки з боку України та партнерів

Аналітики ІТ-сектору в Україні закликають уряд до активної участі у створенні спільних платформ для перевірки фактів, лабораторій виявлення інформаційних операцій та партнерства з глобальними провайдерами AI.

Як зазначає Сергій Коваленко, спеціаліст з інформаційної безпеки в Національному центрі кіберзахисту, у коментарі для Hromadske: «Україна вже має досвід протидії російським фейкам на рівні соцмереж. Тепер настав час боротися і в сфері великих мовних моделей — від держави потрібна стратегія, а від нас усіх — спільні дії».

Висновок

Операція "Pravda AI" засвідчує еволюцію пропагандистського інструментарію Росії: йдеться не лише про вплив на громадську думку, а й про спробу зіпсувати основу для інформаційних технологій майбутнього. У відповідь міжнародна спільнота має сформувати нові підходи до захисту даних, що живлять штучний інтелект, та розвивати аналітичні навички у користувачів. Адже вже сьогодні інформаційна достовірність — не лише питання медіа, а й цифрової оборони.