Польські міста зволікають з відкриттям Центрів інтеграції іноземців через тиск радикальних середовищ

Страх перед ворожою реакцією частини населення та кампаніями дезінформації призводить до зупинення ініціатив із відкриття Центрів інтеграції іноземців у Польщі. Наприклад, у місті Щецин місцева влада у червні 2025 року відмовилась від запуску такого центру після хвилі критики та тиску з боку правих активістів.

Центри інтеграції: ідея, яка наштовхується на опір

Ідея створення Центрів інтеграції іноземців у Польщі була частиною ширшої стратегії, спрямованої на підтримку осіб, які тривалий час перебувають у країні, зокрема біженців та працівників-мігрантів з України, Білорусі, Грузії, а також інших країн. Проєкти таких центрів координуються в межах Програми «Країна з місцем для всіх» (Polska z miejscem dla wszystkich) Міністерства внутрішніх справ та адміністрації, яка діє з 2023 року.

Однак, як повідомляє польське видання «Gazeta Wyborcza» та портал «Наш вибір», у 2025 році впровадження цієї ініціативи зіткнулося з суттєвим супротивом. Активісти з праворадикальних кіл свідомо поширюють маніпуляції, що буцімто центри інтеграції сприятимуть «ісламізації» Польщі, заселенню «незнайомцями» та становитимуть загрозу для місцевих мешканців. У результаті цього місцева влада в багатьох містах, зокрема у Щецині, Почесні, Ломжі, з побоюванням ставиться до реалізації ініціатив, навіть попри доступне фінансування.

Випадок у Щецині: приклад згорнутого проєкту

У червні 2025 року магістрат Щецина повідомив про остаточну відмову від запуску Центру інтеграції іноземців. Планувалося, що центр функціонуватиме в одній з муніципальних будівель і стане платформою для надання юридичної, мовної та соціальної допомоги іноземним мешканцям міста.

Однак запуск проєкту супроводжувався масованою інформаційною атакою з боку представників праворадикальних груп, які поширювали листівки та дописи в інтернеті із закликами протистояти «ісламізації міста». Автори таких закликів стверджували, що центр є виключно для мусульман, хоча згідно з офіційними документами, він мав обслуговувати насамперед українських та білоруських громадян — основних представників міграційної спільноти регіону.

«Більшість польських громадян серед наших клієнтів — це українці та білоруси. Вони мають спільну з нами культуру та релігію», — зазначив у коментарі «Нашому вибору» представник фонду, що координував проєкт у Щецині.

Хвиля супротиву в інших містах

Подібні історії відбуваються також в інших містах. У Ломжі, наприклад, чиновники зупинили співпрацю з фондом, який мав координувати місцевий Центр, після появи негативних коментарів у соціальних мережах. У Почесні проект Центру інтеграції було обговорено на громадському слуханні, де десятки мешканців висловились проти через «загрозу зміни традиційного характеру міста».

За даними Міністерства внутрішніх справ Польщі, станом на липень 2025 року лише 5 з понад 30 заявлених Центрів інтеграції фактично функціонують. Решта — перебувають у процесі переробки проєктів, переговорів або були повністю призупинені.

Фінансування є — бажання місцевої влади бракує

Фінансування програм інтеграційної підтримки здійснюється з державного бюджету та коштів Європейського Союзу. Зокрема, ініціатива «Польща з місцем для всіх» передбачає 40 мільйонів злотих (приблизно 9 мільйонів євро) фінансування у 2024–2025 роках. Кошти можуть бути використані на облаштування центрів, залучення психологів, соціальних працівників, курсів польської мови, а також юридичної допомоги.

Втім, на думку експертів, ключовою перешкодою є не брак ресурсів, а страх місцевої влади перед політичними наслідками. «Чиновники з маленьких міст бояться тиску громади, яку збурюють радикальні групи. Як наслідок, замість реалізації державної політики вони відступають», — зазначає докторка Агнєшка Косовська з Університету Варшави в коментарі «Gazeta Wyborcza».

Українці — найбільша група мігрантів, але й найбільш уразлива

Станом на травень 2025 року, за даними Управління у справах іноземців Польщі, в країні легально проживає понад 1,2 мільйона українців, з яких близько 800 тисяч — у межах довготермінової легалізації або статусу тимчасового захисту. Значна частина інтегрується через роботу, освіту або ведення власної справи.

Попри це, багато мігрантів скаржаться на мовні та правові бар’єри, а також труднощі з доступом до державних послуг. Центри інтеграції були заплановані як відповідь на ці виклики. Їх ціллю було не лише підтримати новоприбулих, а й зменшити соціальну напругу, полегшуючи взаємодію іноземців з місцевими структурами.

Між дезінформацією та реальністю: що робити далі

У червні 2025 року правозахисні організації Польщі, серед яких Helsińska Fundacja Praw Człowieka та Фонд ім. Стефана Баторія, оприлюднили колективне звернення до уряду з закликом посилити публічну інформаційну кампанію про функції Центрів інтеграції.

«Ми повинні дати громадянам чітке та вичерпне пояснення, кому насправді допомагають ці центри. Дезінформаційні атаки сіють страх, який не має підґрунтя в реальності», — йдеться у зверненні.

Питання ефективної інтеграції іноземців у Польщі набуває особливого значення на тлі змін демографічної структури країни, зростання попиту на робочу силу та імміграційних тенденцій.

Висновки

На тлі зростаючих міграційних викликів Польща стоїть перед критичним вибором: чи дозволити радикальним групам формувати публічну політику через тиск і дезінформацію, чи ефективно реалізовувати програми інтеграції, що базуються на фактах і потребах. Історія зі Щецином — це попередження про те, як легко паралізувати державні ініціативи страхом та маніпуляціями. Але також — це нагадування, що підтримка іноземців, у тому числі українських мігрантів, вимагає не лише ресурсів, а й політичної волі.