Молода полька понад 60 разів викликала екстрені служби без достатніх підстав, чим спричинила значні витрати для бюджету та ризик для життя інших осіб. У 2025 році справу довели до суду — їй загрожує кілька років ув’язнення відповідно до положень кримінального кодексу Польщі.

Масштаб зловживання: понад 60 хибних викликів

На початку 2025 року в Познані (Польща) завершилось слідство щодо 23-річної місцевої мешканки, яка систематично здійснювала хибні виклики екстрених служб — поліції, швидкої допомоги та пожежників. За даними поліції Великопольського воєводства, упродовж 2024 року вона щонайменше 64 рази безпідставно повідомляла про нещасні випадки, загрози життю або злочини, яких насправді не існувало.

Найчастіше вона зверталася на номер 112 з заявами про те, що зникли люди, відбулася пожежа або хтось потребує невідкладної медичної допомоги. У результаті кожного виклику бригади виїжджали на місце події, марно витрачаючи людські та фінансові ресурси.

Наслідки для суспільства: не просто жарт

Польські екстрені служби висловили серйозне занепокоєння через подібні випадки. Як зазначив речник Державної служби пожежної охорони у Познані Лукаш Павлік у коментарі виданню Polskie Radio, кожен виїзд спецслужб коштує державі від 1 000 до 2 500 злотих, залежно від типу реагування та техніки, яку задіяно. У випадку з 23-річною порушницею сума витрат, пов’язаних із її ложними викликами, може перевищувати 100 000 злотих.

Найбільше занепокоєння викликає не лише фінасовий аспект, а й безпека інших громадян. Коли служби скеровуються на неправдивий виклик, у цей час може виникнути реальна надзвичайна ситуація, у якій допомога надійде із запізненням або взагалі не буде надана вчасно.

Правова кваліфікація: злочин, а не пустощі

Згідно з польським кримінальним кодексом (ст. 224а КК), лжеінформація про загрозу життю чи здоров’ю людей, або виклик служб без реальної необхідності, кваліфікується як злочин. Порушниці загрожує до 8 років позбавлення волі.

За словами прокурора районної прокуратури Познані Марека Новіцького, у слідстві були враховані психоемоційний стан обвинуваченої та її соціальне оточення. Але наразі немає підстав визнавати її неосудною. “Ми маємо справу з цілеспрямованими і багаторазовими діями, а не з інцидентами на тлі одноразової нестабільності”, — зазначив прокурор у заяві для Gazeta Wyborcza.

Подібні випадки: не поодиноке явище

У Польщі хибні виклики — проблема, яка періодично набирає розголосу. За офіційною статистикою Центру моніторингу екстрених служб Польщі за перше півріччя 2025 року, понад 13% всіх дзвінків на номер 112 є неправдивими або не мають підстав. Це близько 1,5 мільйона викликів лише у шість місяців.

У квітні 2025 року в Кракові чоловік викликав поліцію, повідомивши про замінування багатоповерхівки, щоб помститись сусіду. Його затримали за кілька годин, а суд виніс вирок — 6 років позбавлення волі. Це ще один приклад суворого реагування польської юстиції на подібні виклики.

Профілактика: як борються з проблемою

Уряд Польщі веде інформаційні кампанії про відповідальність за хибні звернення до екстрених служб. У школах проводяться лекції для підлітків, а на національному телебаченні транслюються ролики, що демонструють реальні наслідки таких дій.

З технологічного боку оператори центру 112 все частіше використовують системи фільтрації викликів і геолокації для перевірки достовірності. Тим не менше, людський фактор залишається ключовим — більшість лжеінцидентів виявляються вже після прибуття служб на місце.

Позиція правозахисників

Деякі правозахисні організації, зокрема Helsińska Fundacja Praw Człowieka, застерігають від занадто суворого тлумачення такої поведінки. Представниця Фонду Агнешка Лісовська зазначає: “Можливо, частина таких порушників діє під впливом психічних розладів або соціального відчуження. Варто спочатку пропонувати психоконсультації, а не лише покарання.”

Втім, більшість експертів визнають: попри будь-який стан особи, масова шкода від таких дій очевидна, і суспільство має бути захищене насамперед.

Висновок

Ситуація з 23-річною жінкою з Познані стала гучним прецедентом у Польщі в 2025 році. Вона показує, наскільки серйозними можуть бути наслідки для тих, хто зловживає системою екстреного реагування. Судове рішення ще попереду, але один факт лишається незаперечним — достовірність та відповідальність при зверненні до екстрених служб може мати вирішальне значення для життя і безпеки багатьох.