У Польщі загострюється внутрішня міграційна криза: з малих міст йде молодь, активне зростання лише у передмістях

У 2025 році Польща фіксує тривожну тенденцію: за рік чисельність населення країни скоротилася на понад 147 тисяч осіб, при цьому кризові явища найбільше вражають малі міста та сільську місцевість. Згідно з останніми даними Головного статистичного управління Польщі (GUS), усі 16 воєводств країни зазнали зменшення кількості мешканців, а відтік молоді у великі агломерації набирає обертів.

Різке скорочення населення: масштаби і географія явища

Станом на початок 2025 року населення Польщі офіційно становить близько 37,5 мільйонів осіб — на 147 100 менше, ніж роком раніше. За інформацією GUS, від’ємне сальдо стало наслідком як демографічної кризи, так і масштабної внутрішньої міграції. Найбільше постраждали східні та центральні регіони, а зокрема такі міста як Валбжих, Хелм, Перемишль і Конін.

У коментарі виданню Polityka Insight урбаністка та демограф Ельжбета Голомбек зазначає: «Ці міста вже протягом десятиліть борються з економічною та соціальною стагнацією, і молодь не бачить перспективи залишатися. Вони виїжджають туди, де є можливості – у Варшаву, Познань або Краків».

Міграційні причини: від професійних прагнень до соціального середовища

Основними рушіями внутрішньої міграції є прагнення до кращої освіти, доступу до сучасної інфраструктури, вищих заробітків і багатшого соціокультурного життя. Великі міста – Варшава, Вроцлав, Краків, Гданськ – приваблюють не лише новими офісами корпорацій та стартапами, а й насиченим культурним життям.

Професор соціології Ягеллонського університету Бартломєй Лесьняк у свіжому звіті Інституту розвитку міст і регіонів пояснює: «Сучасна молодь керується не лише економічними міркуваннями, а й бажанням соціальної мобільності. Малі міста часто не в змозі задовольнити цю потребу – бракує культурного простору, можливостей для самореалізації, мережевої інтеграції».

Економіка регіонів не витримує конкуренції

Поряд з урбанізацією відбувається занепад традиційних галузей – зокрема, місцевої промисловості та сільського господарства. Село модернізується: автоматизація тракторів, роботизовані ферми зменшують потребу в людській праці. Натомість сільські громади залишаються із незаповненим вакуумом в інвестиціях і робочих місцях, зокрема для молодих спеціалістів.

У муніципалітетах Західнопоморського, Люблінського та Лубуського воєводств, де сільське господарство є домінуючою галуззю, спостерігається критичне зменшення частки молодого населення — дані показують, що в деяких гмінах до 40% мешканців старші за 60 років.

Передмістя як проміжна альтернатива

Цікавим явищем 2025 року є зростання чисельності населення в передмістях агломерацій, зокрема навколо Варшави, Познані та Вроцлава. Такі муніципалітети, як П’ясечно, Зомбки чи Констанцін-Єзьорна, демонструють приріст до 4% на рік. Мешканці прагнуть поєднати доступ до інфраструктури мегаполісу з перевагами тихішого та зеленішого середовища.

За словами урбаніста та головного архітектора Вроцлава Лукаша Девечкі, передмістя дають змогу зберегти зв’язок з містом та водночас отримати простір для життя сім’ї: «Нові приміські поселення відповідають на потребу жителів мати комфорт і гнучкість. Важливо, щоб така розбудова супроводжувалась довгостроковим плануванням і розвитком спільної інфраструктури».

Наслідки для периферії: втрата людського капіталу

Така концентрація населення у великих містах і відтік з периферії ставить під загрозу довготривалий розвиток менших регіонів. Втрата людей працездатного віку означає зменшення фіскального потенціалу, деградацію місцевих шкіл, лікарень і самоврядування.

Соціологи попереджають, що особливо небезпечним є відтік молодих фахівців із вищою освітою, які могли б модернізувати місцеву економіку та адміністрацію. У доповіді Інституту публічних справ (ISP) за 2025 рік зазначено: «Якщо демографічні тренди збережуться, близько 1/3 сільських гмін втратять спроможність самостійної модернізації вже до 2035 року».

Урядові ініціативи: поки без системного ефекту

Попри запровадження кількох ініціатив з боку Міністерства розвитку та технологій, таких як програма підтримки локальних стартапів чи субсидії на відкриття підприємств у сільській місцевості, загального розвороту тенденцій наразі не фіксується. Уряд Польщі у травні 2025 року заявив, що до кінця року розробить нову стратегію регіонального відновлення.

Втім, експерти сумніваються у швидкому ефекті без глибокої трансформації підходів до освіти, транспорту, податкової політики та цифровізації. «Необхідна не лише інвестиційна привабливість, а й соціальний комфорт. Малі міста мають стати місцями, де хочеться жити, а не лише працювати», — вважає професорка Ева Маліновська з Вроцлавського економічного університету.

Висновок

Внутрішня міграція в Польщі у 2025 році переходить у критичну стадію: молодь залишає провінцію, великі агломерації – ростуть, сільські регіони занепадають. Без комплексної державної політики, спрямованої на збереження і розвиток людського потенціалу на місцях, країна ризикує посилити вже наявний дисбаланс у розвитку територій.