Служби Польщі виступають за візовий режим з Україною: заява віце-спікера Сейму на тлі гучного інциденту

Віце-спікер польського Сейму Кшиштоф Босак заявив 27 травня 2025 року, що поліція та інші польські служби виступають за відновлення візового режиму з країнами пострадянського простору, зокрема з Україною. Його коментар пролунали на тлі справи Ігора Г. — українця, затриманого у Сопоті за підозрою у диверсії та використанні фальшивого посвідчення.

Позиція польських силових структур

У повідомленні, опублікованому на офіційній сторінці Кшиштофа Босака в соціальній мережі X (раніше Twitter), політик, який представляє націоналістичну партію Konfederacja, висловив занепокоєння щодо масової імміграції до Польщі з країн Східної Європи. За його словами, правоохоронці та інші спецслужби «неофіційно» підтримують повернення візового контролю не тільки для мігрантів з Азії чи Близького Сходу, але й з України.

«Неофіційно, поліцейські та служби хотіли б повернення візового режиму з багатьма країнами, включаючи Україну, але політики… ігнорують їхні голоси з таких питань та не забезпечують достатніх коштів чи інструментів для контролю масової, мультикультурної імміграції з пострадянського простору», – написав Босак.

Цей коментар став частиною ширшої дискусії у польському суспільстві про безпекові ризики на тлі зростання напруження у відносинах з Росією та неврегульованої міграційної кризи.

Інцидент у Сопоті: українця підозрюють у диверсії

Заява депутата пролунала після гучного затримання 24 травня 2025 року в місті Сопот громадянина України Ігора Г., якого підозрюють у навмисному пошкодженні об’єктів водопровідної інфраструктури. За даними польських ЗМІ, під час затримання у чоловіка вилучили підроблене посвідчення особи, видане на інше ім’я.

Справа була передана до Агентства внутрішньої безпеки Польщі (ABW), оскільки існує підозра, що дії чоловіка могли бути частиною операції, скоординованої російськими спецслужбами. Підозрюваного було взято під варту на три місяці рішенням суду. Попри те, що Ігор Г. визнав частину звинувачень, повний обсяг правопорушення поки що з’ясовується.

Контекст: імміграційна політика Польщі щодо України

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Польща стала одним із головних пунктів прийому українських біженців. За даними Головного статистичного управління Польщі (GUS), станом на квітень 2025 року в країні легально перебуває понад 1,2 млн громадян України. Більшість із них мають тимчасовий статус захисту або дозвіл на проживання та працевлаштування відповідно до європейських директив.

Згідно з чинними угодами, громадяни України мають право на безвізовий в’їзд до країн Шенгенської зони, зокрема і до Польщі, строком до 90 днів кожні 180 днів. Право на працелаштування надається тим, хто отримав реєстрацію або статус біженця через українсько-польський механізм гуманітарного захисту. Втім, польське суспільство дедалі частіше висловлює занепокоєння з приводу ефективності інтеграційної політики та зростання рівня злочинності серед мігрантів.

Реакція уряду та експертів

Станом на 28 травня 2025 року жоден представник уряду Польщі офіційно не підтвердив можливість перегляду безвізового режиму з Україною. Представник Міністерства внутрішніх справ Польщі у коментарі для порталу Onet.pl заявив, що питання візового контролю «не перебуває на порядку денному», додаючи, що окремі інциденти не повинні впливати на багаторічну політику добросусідства з Україною.

Професор Каміла Міхальська, експертка з питань міграції з Варшавського університету, у коментарі Polskie Radio зазначила, що «відновлення візового режиму з Україною буде несумісним з європейською політикою солідарності та підтримки жертв війни». Водночас вона визнала необхідність більш ефективної перевірки біографічних даних осіб, що прибувають до Польщі.

Політичні наслідки та позиція Konfederacja

Партія Konfederacja, до якої належить Кшиштоф Босак, відома жорсткою антиімміграційною риторикою та скептичним ставленням до інтеграційних процесів у межах ЄС. Під час виборчої кампанії до Європарламенту, яка триває у травні 2025 року, партія активно використовує тему безпеки кордонів та «загрози нелегальної імміграції» як одну з головних складових своєї програми.

На момент публікації статті опитування соціологічного центру CBOS показують, що 17% польських виборців підтримують повернення візового режиму для українців, тоді як 62% виступають за збереження чинного безвізу.

Українська реакція

Станом на 28 травня 2025 року Міністерство закордонних справ України офіційно не коментувало заяву віце-спікера Сейму Босака. Водночас, у дипломатичних колах зазначають, що Україна уважно стежить за розвитком ситуації та готова до діалогу із польськими партнерами в питаннях безпеки та міграційного контролю.

Висновки

Хоча заява Кшиштофа Босака про необхідність повернення візового режиму з Україною викликала широкий резонанс, наразі вона відображає переважно позицію однієї політичної сили й не свідчить про офіційні наміри польського уряду. Проте на тлі безпекових інцидентів, таких як події у Сопоті, ця тема може стати предметом подальшої суспільної дискусії та передвиборчих дебатів.