У Польщі визнали Україну найцифровізованішою країною у світі: «Дія» об’єднує понад 22 мільйони громадян

Українська система електронного врядування отримала високу оцінку на міжнародному рівні — Польща назвала Україну лідером цифрової трансформації, виокремивши мобільний застосунок «Дія», який сьогодні надає доступ до 40 державних послуг і 30 цифрових документів.

Оцінка з боку Польщі: визнання на тлі війни та викликів

У травні 2025 року польські експерти у сфері цифровізації визнали Україну найцифровізованішою країною світу. Про це повідомив польський портал CyberDefence24.pl, посилаючись на виступи учасників панельної дискусії під час Варшавського форуму з електронного врядування. Особливу увагу було звернено на мобільний застосунок «Дія» як інноваційний приклад цифрової держави в умовах війни.

«Навіть попри бойові дії, нестачу ресурсів і величезні ризики, Україна змогла збудувати цифрові сервіси, які є зразком для всього світу. Такого масштабного втілення технологій у державне управління немає навіть у частині країн Євросоюзу», — зазначив доктор Кшиштоф Гржегожевський, експерт польського Центру державно-приватного технологічного партнерства.

«Дія» — серце української цифрової революції

Запущена у 2019 році з цифрових версій водійських посвідчень, платформа «Дія» до 2025 року перетворилася на повноцінний державний онлайн-сервіс, який об& 39;єднує понад 40 цифрових послуг і 30 офіційних документів. Станом на травень 2025 року її активною користувацькою базою є понад 22 мільйони громадян України.

У застосунку інтегровані послуги, які стали особливо актуальними з початком повномасштабної війни в лютому 2022 року. Наприклад, у «Дії» можна подати заявку на компенсацію зруйнованого житла, оперативно повідомити про пересування ворожих військ або отримати цифрове посвідчення добровольця.

Застосунок відіграв ключову роль і під час пандемії COVID-19, коли був зорієнтований на масове використання електронних сертифікатів щеплень, що стало одним із перших прикладів масштабного впровадження цифрового медичного документа в регіоні.

Причини успіху: системна підготовка та стратегічне бачення

Фахівці пояснюють цифровий прорив України не лише потребами кризових періодів, але й системною підготовкою, яка розпочалася ще до 2020 року. За словами глави Мінцифри Михайла Федорова, розбудова цифрової архітектури базувалася на принципі «держава у смартфоні», запровадженому через урядову концепцію цифрової трансформації.

Подібно до естонського досвіду, Україна впровадила механізм міжвідомчого обміну даними, який дозволив створити єдину інформаційну екосистему. За її допомогою громадяни можуть надавати дозвіл на використання існуючих даних, замість переподавання довідок, копій документів чи особистого візиту до установ.

Характерною рисою системи стало дотримання стандартів відкритого коду та прозорості розробки сервісів. Джерельний код «Дії» у низці компонентів є доступним для перевірки, а частину технологій — використовують і в інших країнах. Зокрема, у 2023 році Узбекистан та Молдова розпочали пілотування компонентів на базі українського рішення.

ІТ-сектор як рушій цифрової модернізації

За даними Асоціації IT Ukraine, станом на початок 2025 року в ІТ-сфері України працює близько 305 тисяч фахівців. Попри війну, сектор зберігає високий рівень експортних доходів і бере активну участь у розробці ключових інфраструктурних сервісів.

Вартість створення «Дії» оцінюється у 5–10 разів нижчою, ніж вартість аналогічних рішень у державах Західної Європи. «Ми зуміли розробити продукт світового рівня за значно менші кошти, тому що маємо унікальну концентрацію фахівців і гнучкість, яку важко реалізувати в бюрократичних системах інших країн», — пояснив заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков в інтерв’ю ресурсу TechUkraine 27 квітня 2025 року.

Погляд у майбутнє: штучний інтелект у дії

Одним із ключових напрямків розвитку «Дії» у 2025 році є впровадження алгоритмів штучного інтелекту. За словами Борнякова, йдеться насамперед про створення інтелектуального асистента, який розумітиме запити користувачів у вільній формі та пропонуватиме відповідні сервіси.

«Уже влітку ми плануємо почати тестування чат-бота всередині "Дії", який зможе давати рекомендації або попереджати про завершення строку дії цифрового документа — наприклад, паспорта чи довідки ВПО», — повідомив Борняков 15 травня в етері національного телемарафону.

Разом з тим експерти застерігають, що інтеграція ШІ потребує не лише технічної спроможності, а й етичної та правової рамки. Докторка Ольга Копач, лекторка з цифрового права в Краківському університеті, зауважує: «Без незалежного аудиту алгоритмів використання штучного інтелекту в держсервісах може спричинити більше шкоди, ніж користі. Надійність таких систем — це не лише зручність, а й безпека даних та процедур».

Висновок: Україна — приклад у цифровій епохі

Попри виняткові зовнішні виклики, Україна у 2025 році демонструє стрімкий прогрес у сфері цифрової трансформації. Високе міжнародне визнання — зокрема з боку Польщі — засвідчує, що обрана стратегія «держава у смартфоні» не лише витримала випробування війною, а й стала еталоном ефективності для інших країн світу.

Мобільний застосунок «Дія» став символом нового підходу до взаємодії держави з громадянином — доступного, прозорого та цифрового. І хоча попереду ще багато викликів — від розвитку ШІ до забезпечення безпеки цифрової інфраструктури — Україна впевнено задає вектор цифрової модернізації сучасного світу.