Різанина на Волі — злочин нацистів, який забрав життя понад 50 тисяч мирних мешканців Варшави

Під час першого тижня Варшавського повстання у серпні 1944 року німецько-нацистські війська здійснили масштабне масове вбивство мирного населення району Воля у Варшаві. За оцінками Інституту національної пам’яті Польщі, від 5 до 12 серпня було вбито понад 50 тисяч цивільних жителів, у тому числі жінок, дітей та людей похилого віку.

Контекст трагедії: Варшавське повстання і окупаційна політика нацистів

Варшава у 1944 році: окупація та опір

У липні 1944 року антигітлерівська коаліція просувалася на Захід, і Червона армія наближалася до польської столиці. У цьому контексті Армія Крайова розпочала Варшавське повстання 1 серпня 1944 року, спрямоване як проти німців, так і як символ незалежності Польщі. За кілька днів боїв польські повстанці встановили частковий контроль над окремими районами Варшави, зокрема Волею.

Німецький план придушення повстання

У відповідь на повстання вищі керівники Третього рейху ухвалили жорстку стратегію подавлення. За наказом Гітлера та Генріха Гіммлера, німецькі війська отримали завдання не лише розгромити повстанців, а й знищити все цивільне населення, яке перебувало на територіях, охоплених спротивом. Відповідальність за реалізацію цих наказів було покладено на генерала Еріка фон дем Баха-Целевського, який очолював спеціальне угруповання військ для боротьби зі спротивом на території Польщі.

Хід масових вбивств у районі Воля

Насильство з особливою жорстокістю

За даними Інституту національної пам’яті РП, тотальне винищення мирного населення у районі Воля тривало з 5 по 12 серпня 1944 року. До акції були залучені спеціальні підрозділи СС, зокрема Дирлевангер (батальйон, що складався з кримінальників), Рона (російська охоронна народна армія), а також латвійські та українські колаборанти.

Війська входили в житлові квартали, витягували мешканців на вулиці або до дворів, де їх розстрілювали або спалювали живцем. Відомий приклад — вбивство усіх пацієнтів та персоналу Варшавського шпиталю св. Лазаря, а також цілковите знищення шпиталю Св. Зофії разом із породіллями та немовлятами.

Жертви та масштаби злочину

За різними оцінками кількість вбитих цивільних у районі Воля сягає від 30 до 65 тисяч осіб. Найчастіше вживається оцінка Польського інституту національної пам’яті — понад 50 тисяч. Зокрема, згідно з дослідженнями історика проф. Тадеуша Маліна, найбільше вбивств відбулося 5–6 серпня, коли страти носили системний і централізований характер. Людей виводили з домівок за довільними наказами та знищували масово.

Правове визначення і наслідки

Визнання злочином геноциду

Згідно з офіційною кваліфікацією Інституту національної пам’яті Польщі та сучасним міжнародним правом, різанина на Волі має ознаки злочину проти людяності та, потенційно, геноциду. Польські історики й правники зазначають, що масове винищення мирного населення здійснювалося виключно через етнічну і національну належність, а також прагнення залякати решту жителів міста через позасудове масове насилля.

Спроба осмислення і пам’яті

Після Другої світової війни частина виконавців злочину уникла відповідальності. Генерал фон дем Бах-Целевський був свідком на Нюрнберзькому процесі й отримав доволі м’яке покарання. Інші, зокрема Оскар Дирлевангер, загинув раніше за арешт. Лише в 2004 році прокуратура Польщі офіційно відкрила розслідування злочинів у Волі, яке, однак, не завершилося повним судовим процесом щодо винних через плин часу.

Пам’ять і вшанування жертв

Меморіал постраждалим і сучасні ініціативи

У місті Варшава щороку з 1 по 12 серпня проходять урочисті заходи пам’яті жертв Різанини на Волі. Найбільш символічний меморіал — це пам’ятник на вулиці Górczewska, де масово страчували цивільних. У 2018 році відкрито Музей Воли під егідою Музею Варшавського повстання, де зібрані свідчення очевидців та історичні документи, що розкривають маштаби злочину.

Участь української громади

На тлі історичних звинувачень у співучасті окремих українських формувань у масових вбивствах, українська громада у Польщі, за словами представника Об& 39;єднання українців у Польщі Мирослава Скірки, активно бере участь у заходах пам’яті та підтримує польсько-український діалог задля історичної справедливості. Портал «Наш вибір» неодноразово публікував матеріали, що засуджують злочини нацистів і закликають до збереження пам’яті без маніпуляцій.

Значення подій у Волі для сучасної Європи

Масове вбивство мирного населення у Волі залишається одним із найбільших злочинів проти цивільних у Європі під час Другої світової війни. Про це свідчать як масштаби втрат, так і характер репресій — системне знищення жінок, дітей, пацієнтів шпиталів. Історична пам’ять про ці події відіграє важливу роль у вихованні поваги до прав людини, засудженні воєнних злочинів та нагадує про небезпеку ідеологій ненависті.

Джерела інформації

• Інститут національної пам’яті Польщі: ipn.gov.pl
• Музей Варшавського повстання: 1944.pl
• Портал «Наш вибір»: https://naszwybir.pl/rzez-na-woli/
• Wyborcza.pl, стаття «Zbrodnia na Woli» (2023)
• PAP, Польське агентство преси – Архів новин про жалобні заходи 2022–2024 років
• Коментарі історика проф. Тадеуша Маліна з Інституту історії Польської академії наук (цитовано у Polskie Radio)