Українсько-польська експедиція розпочала пошуково-ексгумаційні роботи на Личаківському цвинтарі у Львові

20 травня 2025 року на Личаківському цвинтарі у Львові розпочались спільні польсько-українські пошуково-ексгумаційні роботи. Метою експедиції є виявлення та ексгумація останків польських вояків, які загинули під час Польсько-української війни 1918–1919 років. Роботи проводяться за дозволом українських органів влади та під наглядом археологічних і історичних експертів.

Історичний контекст та правове підґрунтя

Згідно з міжурядовими домовленостями між Польщею та Україною у сфері охорони місць пам’яті, сторони співпрацюють у питанні збереження та належного вшанування полеглих. У 2017 році Україна призупинила дозволи на проведення польських пошуково-ексгумаційних робіт на своїй території через демонтаж без узгодження української сторони пам’ятника у Грушовичах (Підкарпатське воєводство). Розблокування процесу відбулося наприкінці 2022 року в контексті взаємної підтримки на тлі російської агресії, однак реальні роботи стартували лише у 2025 році.

Цьогорічні розкопки стали можливими завдяки дозволу, наданому Державною службою України з питань етнополітики та свободи совісті, а також узгодженому плану дій між польським Інститутом національної пам’яті (IPN) та українськими науковими установами, зокрема Львівським обласним археологічним музеєм.

Деталі проведення ексгумацій

Локація робіт

Пошукові роботи відбуваються на полі почесних поховань №38 Личаківського цвинтаря у Львові, де, за даними дослідників, можуть знаходитися останки учасників Польсько-української війни 1918–1919 років, зокрема молодіжних формувань, які пізніше стали відомі як «львівські орлята».

Методика дослідження

Експедиція працює за суворими археологічними стандартами — відбувається ручне очищення ділянок землі, фіксація знахідок, фото- і відеодокументація, а також проведення попереднього антропологічного аналізу на місці. Участь беруть близько 15 спеціалістів з двох країн: археологи, історики, антропологи, представники культурних інституцій.

Попередні результати

Станом на 25 травня 2025 року не було повідомлень про знайдені рештки тіл, проте, за словами керівника відділу пошуку та ідентифікації Інституту національної пам’яті Польщі Адама Шишки, на місці виявлено окремі елементи уніформи, гудзики та інші артефакти, які можуть свідчити про наявність поховань.

Важливість для обох сторін

Польська позиція

Польська сторона висловлює вдячність Україні за відкритість до співпраці. «Ці роботи для нас мають велике символічне та етичне значення. Ми прагнемо гідно вшанувати пам’ять загиблих, незалежно від історичних протиріч», — зазначив віцепрем’єр Польщі і голова Комітету з польської спадщини Петро Глинський у коментарі PAP 21 травня 2025 року.

Український контекст

Україна, зі свого боку, демонструє готовність до історичного порозуміння та декомунізації історичної спадщини на власній території. Представник Державної служби з питань етнополітики Андрій Юраш зазначив, що «питання гідного поховання не має національних бар’єрів» і що такий формат співпраці може стати взірцем для багатьох країн пострадянського простору.

Реакція суспільства та громадських організацій

Проведення робіт на території Личаківського некрополя викликає різну реакцію в українському суспільстві. Частина патріотичних організацій наголошує на необхідності дотримання паритету в історичній пам’яті — тобто паралельного забезпечення пошуків польських та українських загиблих. У свою чергу, гуманітарні ініціативи й освітні проєкти заохочують відкритий діалог про спільну історію та визнання права родичів на знання про місце поховання своїх предків.

Українсько-польська фундація «Пам’ять і Примирення» вже заявила про намір провести в червні 2025 року у Львові відкриту конференцію за участю істориків обох країн, де буде представлено попередні підсумки досліджень та архівних пошуків.

Подальші плани

Результати розкопок Личаківського цвинтаря будуть систематизовані й передані на обробку до науково-дослідних установ. Якщо буде виявлено останки, їх планують тимчасово помістити до антропологічної лабораторії у Львові для аналізу і підготовки до перепоховання. Остаточне рішення щодо місця перепоховання ухвалюватиметься спільно з представниками польської сторони та місцевою владою.

За даними польського Інституту національної пам’яті, у майбутньому планується розширення пошукових робіт на території інших регіонів Західної України, зокрема у Тернопільській та Івано-Франківській областях, де, за історичними даними, також можуть бути масові поховання польських солдатів.

Висновок

Розпочата у травні 2025 року спільна польсько-українська експедиція на Личаківському цвинтарі є важливим кроком до історичного примирення між двома країнами. Вона свідчить про прагнення до відкритого діалогу, гідного вшанування пам’яті загиблих та дотримання європейських підходів у політиці національної пам’яті. Попри складну історичну спадщину, подібні ініціативи створюють умови для поглиблення взаєморозуміння у сучасній геополітичній реальності.