У Польщі впʼятеро зросла кількість українських студентів: Польща — лідер серед країн освітньої міграції

У 2023–2024 навчальному році за кордоном навчається 115 тисяч українців, що у понад п’ять разів більше, ніж пʼятнадцять років тому. Польща залишається основним освітнім напрямком, де українці становлять 43,1% усіх іноземних студентів.

Динаміка зростання: освітня міграція українців у цифрах

Згідно з аналітичними даними, оприлюдненими віцепрезидентом Київської школи економіки Єгором Стадним у колонці для «Vox Ukraine», кількість українських студентів, які здобувають освіту за межами країни, суттєво зросла: з 21 тисячі у 2008–2009 навчальному році до 115 тисяч у 2023–2024. Це становить приблизно 11% від загального числа студентів денної форми навчання в Україні.

Зростання освітньої міграції розпочалося ще до 2014 року. Основними мотиваціями на той час були вища якість освіти, європейські дипломи та перспективи подальшого працевлаштування. Після Революції гідності та початку війни на Донбасі тенденція посилилася: з 2014 до 2018 року кількість українських студентів за кордоном подвоїлася. Найрізкіший стрибок відбувся вже після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році — лише за один рік показник зріс на 47%.

Лідер освітньої міграції — Польща

Польща є беззаперечним лідером серед країн, які приймають українських студентів. За статистикою польського Міністерства науки і вищої освіти, на початку 2024 року в університетах Польщі навчається понад 47 тисяч студентів з України. Це становить 43,1% від загальної кількості іноземців у польських вишах, що робить українців найбільшою групою серед міжнародних студентів у країні.

Серед головних причин популярності Польщі експерти називають:

• географічну близькість та спільність культурного простору;
• мовну легкість у адаптації;
• спрощену систему вступу;
• наявність програм підтримки, зокрема польських урядових стипендій і грантів;
• перебування багатьох родин у Польщі в статусі тимчасово переміщених осіб.

«Польські університети вже не вперше адаптуються до зростання кількості українських студентів: вводять підготовчі курси польською мовою та надають психологічну і соціальну підтримку», — зазначає докторка Ева Чарцецька, генеральна директорка Національного агентства академічного обміну Польщі (NAWA) в коментарі для видання Polski Instytut Spraw Międzynarodowych.

Освітні наслідки та виклики для України

Таке стрімке зростання освітньої міграції має як позитивні, так і потенційно небажані наслідки для України. З одного боку, українська молодь отримує доступ до якісної освіти, практичного досвіду та європейських стандартів. Все більше студентів навчається за спеціальностями у сфері ІТ, медицини, інженерії та управління, які залишаються затребуваними як на міжнародному ринку, так і в Україні.

З іншого боку, виникає ризик «відтоку мізків»: випускники можуть залишитися за кордоном після завершення навчання. За оцінками аналітичного центру CEDOS, більше половини українських студентів за кордоном обирають залишитися працювати у країні навчання принаймні на кілька років після випуску.

«Україні слід терміново створювати умови, які заохочуватимуть молодих фахівців повертатися — від підтримки перших робочих місць до кар’єрних перспектив у державному секторі та бізнесі», — вважає Єгор Стадний.

Інші популярні напрямки

Окрім Польщі, українські студенти активно навчаються в Німеччині, Чехії, Канаді, США, Словаччині та країнах Балтії. За даними Європейської Комісії, у 2024 році українці зайняли перше місце серед учасників освітньої програми Erasmus+, що свідчить про високий інтерес до академічної мобільності.

Особливою популярністю користуються технічні й медичні напрями. Наприклад, за даними Центрального статистичного управління Чехії, частка українських студентів у медичних вишах зросла на 27% упродовж 2022–2024 років. У Німеччині студенти з України складають найбільшу іноземну групу в освітній програмі DAAD.

Освітня стратегія на майбутнє

У контексті відновлення України після війни, освітня політика має критичне значення. Уряд анонсує реформування системи вищої освіти, підтримку наукових досліджень і створення міжнародних освітніх хабів.

«Ми працюємо над програмами, які дозволяють залучати студентів назад в Україну через спільні дипломи, дуальну освіту та партнерські проєкти з європейськими університетами», — повідомив у січні 2025 року міністр освіти та науки України Оксен Лісовий під час конференції «Освіта для відновлення» у Львові.

Водночас, експерти наголошують: освітній потенціал, накопичений за кордоном, має бути інтегрований у національну систему й економіку. Для цього потрібно комплексне бачення, включаючи фіскальні стимули для повернення, визнання міжнародних дипломів та гарантії працевлаштування молодих спеціалістів.

Висновки

Зростання кількості українських студентів за кордоном, особливо у Польщі, відображає глибокі трансформації освітнього ландшафту України. Це явище стало як відповіддю на війну та кризу, так і результатом стратегічного прагнення молоді до кращої якості освіти й міжнародного досвіду. Майбутнє ж залежить від того, чи зможе Україна стати привабливою для своїх випускників після здобуття освіти за кордоном.