Відносини між Варшавою і Берліном на межі кризи: історичні образи, міграція і політична риторика підривають співпрацю

У 2025 році польсько-німецькі відносини надалі погіршуються через прикордонні обмеження, історичні суперечки та політичні заяви. Аналітики закликають оновити партнерство і зосередитися на спільних проєктах задля стабільності Європи.

Політична чутливість і взаємні претензії

Польща і Німеччина, дві ключові країни Центральної Європи, знову опинилися на перехресті дипломатичних непорозумінь. У травні 2025 року експерти з обох держав — політологиня Моніка Сус із Польщі та дослідник Тобіас Бунде з Німеччини — у спільному зверненні, опублікованому в авторитетній німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung, наголосили на тому, що криза у двосторонніх відносинах виникла через взаємне нерозуміння історичної і політичної чутливості.

"Польща і Німеччина як ніколи раніше залежать одна від одної у сферах безпеки, енергетики, економіки та політики ЄС. Тому теперішнє охолодження у відносинах є особливо небезпечним", — застерігають Сус і Бунде.

Проблема прикордонного контролю

Однією з безпосередніх причин загострення стало введення з жовтня 2023 року Німеччиною посиленого прикордонного контролю на кордоні з Польщею. МВС ФРН пояснило цей крок необхідністю боротьби з нелегальною міграцією, яка, за словами міністра внутрішніх справ Ненсі Фезер, "значно зросла на маршрутах через Польщу та Чехію".

Польський уряд різко відреагував: у відповідь Варшава запровадила додаткові прикордонні перевірки на своїй стороні. Попри спробу діалогу, польський прем& 39;єр Дональд Туск, який спочатку критикував ініціативу Берліна як непропорційну, пішов на компроміс під тиском правих сил у парламенті. Цей крок спричинив низку критичних заяв щодо "поступок Німеччині", що ще більше погіршило внутрішню політичну атмосферу.

Історична пам’ять: незавершена розмова

Іншим глибоким джерелом суперечок є розбіжності в поглядах на історичні події, зокрема щодо Другої світової війни. У Польщі досі поширена думка про недостатню відповідальність ФРН за злочини нацистської окупації.

Особливо болючим для Варшави є повільний прогрес у реалізації меморіального проєкту, присвяченого шести мільйонам польських жертв війни. У 2020 році німецький парламент ухвалив рішення заснувати такий меморіал у Берліні, але його відкриття постійно відкладається: наразі реалізація подовжена до 2027 року, і фінансування проєкту залишається нестабільним.

Не менш чутливою залишається тема репарацій. Польща у 2022 році офіційно направила до Берліна вимогу про відшкодування на суму 1,3 трильйона євро, однак уряд Німеччини вкотре заявив, що питання виплат остаточно врегульоване міждержавними угодами 1950–70-х років. У Польщі тим часом репарації стали темою політичної кампанії, особливо серед правоконсервативних сил, які звинувачують Німеччину у «незавершеній відповідальності».

Антинімецька політика і риторика

Ситуацію загострює і конфронтаційна риторика деяких польських політиків. Під час передвиборчої кампанії 2024 року новообраний президент Польщі Кароль Навроцький часто використовував антинімецьку риторику, звинувачуючи ФРН у "диктаті в ЄС" і "ігноруванні голосу Центральної Європи".

Такі заяви спровокували занепокоєння у Берліні, де політики й експерти вбачають у цьому відхід від традиційного партнерства після 1990-х років. Віце-канцлер Роберт Габек у своєму виступі в Бундестазі у квітні 2025 року закликав до "відновлення довіри" і заявив, що "взаємні звинувачення лише грають на руку ворогам демократії".

Шляхи до конструктивного діалогу

В опублікованому зверненні Сус і Бунде закликають обидві сторони до конкретних кроків: завершити реалізацію меморіального проєкту в Берліні, відкрити офіційний двосторонній діалог щодо репарацій і започаткувати оновлення Договору про добросусідство 1991 року. Особливу увагу вони пропонують зосередити на спільних проектах у сфері оборони, враховуючи зростання ризиків для європейської безпеки після вторгнення Росії в Україну.

"Наша співпраця не просто бажана — вона необхідна в умовах європейської кризи безпеки та радикалізації суспільств," — підсумували аналітики.

У перспективі — або згуртованість, або роз’єднання

Попри нинішнє охолодження, обидві країни залишаються стратегічними партнерами: у 2024 році Німеччина була другим торговельним партнером Польщі після Китаю, а польські підряди в оборонно-промисловому комплексі ФРН зросли на 17% у 2024–2025 роках завдяки спільним проєктам із модернізації інфраструктури НАТО.

Однак без вирішення політичних і символічних протиріч це партнерство може виявитися крихким. На тлі гібридних загроз і дестабілізації у східній Європі польсько-німецький альянс може стати як опорою, так і слабкою ланкою без оновлення взаємної довіри.

Поточна ситуація між Польщею та Німеччиною ілюструє проблему не тільки двосторонніх образ, а й ширшу європейську дилему: яким чином поєднати пам’ять, національні інтереси і необхідність колективної відповідальності за безпеку Європи. Вибір — за Варшавою і Берліном.