У 2025 році кількість лікарняних у Польщі, що пов’язані зі зловживанням алкоголем, досягла рекордного рівня — лише за перші чотири місяці року ZUS видав майже 360 тисяч днів лікарняних через діагнози, пов’язані з алкоголем. Експерти б’ють на сполох: зростання викликане не лише пандемічною спадщиною, а й погіршенням психічного здоров’я населення та економічним тиском.

Алкоголь як причина непрацездатності: нова реальність для Польщі

У 2025 році Польща зіткнулася з помітним зростанням кількості лікарняних, виданих через порушення, пов’язані з вживанням алкоголю. За даними Zakład Ubezpieczeń Społecznych (ZUS), з січня по квітень 2025 року громадянам країни було призначено понад 358 тисяч днів лікарняних, пов’язаних із діагнозом F10 — «Психічні та поведінкові розлади, спричинені вживанням алкоголю». Це на 14% більше, ніж за аналогічний період у 2024 році.

Це офіційне медичне формулювання включає широку категорію медичних станів: від алкоголізму до алкогольного психозу та абстинентного синдрому. І хоча сама категорія не є новою, темпи її росту суттєво насторожують фахівців.

Чому поляки все частіше лікуються від наслідків алкоголю?

Стрес та тривога — контекст післяковідної епохи

Психіатри та соціологи наголошують, що пандемія COVID-19 кардинально змінила звички і ментальне здоров’я людей. Хоча пандемія вже позаду, її наслідки живуть у суспільстві й досі. За даними Інституту психічного здоров’я Польщі, у 2024 році понад 32% дорослих повідомили про зростання тривожності та проявів депресії. У 2025 році цей показник не знизився, а серед молоді віком 25–35 років навіть трохи виріс — до 36%.

У таких умовах багато людей шукають розради в алкоголі, що, відповідно, веде до виникнення залежності або до гострих психічних розладів.

Економічна невизначеність і трудовий тиск

Зростання інфляції та вартості життя у Польщі також додали пального до вогню. У 2025 році рівень інфляції у країні досяг 6,4%, а середня вартість оренди житла виросла на 11% — особливо в містах на кшталт Варшави, Кракова та Вроцлава. Експерти з ринку праці наголошують на зростаючій нестабільності та конкуренції, особливо серед молоді, що знову ж таки веде до стресу, перегорання і — у низці випадків — до зловживання алкоголем.

Поліна Журавська, психологиня з медичного центру у Познані, коментує ситуацію так: «Коли людина втрачає відчуття контролю через фінансову нестабільність або перевантаження на роботі, алкоголь легко стає “коротким шляхом” до полегшення. Але в довгостроковій перспективі це лише поглиблює кризу».

Роботодавці опиняються в незручному становищі

Расте й тривалість відпусток по хворобі: в середньому, у 2025 році один лікарняний через алкоголь триває понад 11 днів. Це створює додаткове навантаження на працедавців, особливо в малій та середній бізнес-сфері.

За словами представників Польської господарчої палати малого бізнесу, зростання таких непланових відсутностей веде до зниження продуктивності і ускладнює планування виробничих процесів.

У відповідь на цю проблему деякі компанії почали впроваджувати програми корпоративного здоров’я, які включають анонімні консультації з психологами, курси зі зниження стресу та навіть компенсації за сеанси з психотерапевтами.

Що робить держава?

У 2025 році Міністерство охорони здоров’я Польщі оновило національну програму профілактики алкогольної залежності. Зокрема, зросли бюджетні вкладення у профілактичні кампанії в школах і в робочих колективах, а також було впроваджено пілотний проєкт безкоштовної телефонної підтримки для осіб з ознаками зловживання алкоголем.

Крім того, у Сеймі активно обговорюється законодавча ініціатива, що передбачає обов’язкове направлення на реабілітаційну програму осіб, які тричі за рік отримували лікарняний через діагноз F10. Проте ця пропозиція викликає жваву дискусію: правозахисники застерігають, що примусове лікування може порушити права пацієнтів.

Голос експерта: алкоголь — соціальний дзеркал

Професор Ева Домбровська з Варшавського університету вважає, що сплеск алкогольних розладів у Польщі — це не лише медична, але й соціальна проблема. «Алкоголь давно виконує у нашій культурі функцію прийнятного емоційного виходу. Коли криза — фінансова, сімейна чи особистісна — виходить з-під контролю, людина інтуїтивно тягнеться до “перевіреного” способу розслаблення. І тут ми як суспільство маємо запропонувати їй альтернативу».

Висновок: коли індикатор — тривожний

Різке зростання кількості лікарняних, пов’язаних зі зловживанням алкоголем у Польщі, є не лише проблемою охорони здоров’я, а й дзеркалом ширших соціальних, економічних і психологічних процесів. І хоча держава та роботодавці вже роблять кроки у напрямі профілактики, ситуація вимагає комплексного, системного підходу — від шкільної профілактики до медичної реформи і програми підтримки ментального здоровʼя.

Якщо ці цифри продовжать зростати і в другому півріччі 2025 року, Польща ризикує отримати не лише економічні, а й глибокі соціальні наслідки — від втрати працездатності до руйнації сімей та спільнот.