У Польщі розгорнули прапор УПА на концерті: політики закликають до мобілізації українських біженців

6 квітня 2025 року під час концерту білоруського репера Макса Коржа у Варшаві на Національному стадіоні було піднято червоно-чорний прапор УПА, що викликало хвилю критики в польському суспільстві. Деякі політики, зокрема представник PiS Павел Яблонський, запропонували, щоб українці, які демонструють патріотизм за кордоном, були повернені на батьківщину для служби в ЗСУ. Ініціатива викликала суспільну дискусію як у Польщі, так і серед української діаспори.

Інцидент на концерті: символіка, що викликала резонанс

Інцидент відбувся ввечері 6 квітня під час популярного музичного виступу на PGE Narodowy у Варшаві, де зібралися тисячі глядачів, у тому числі громадяни з України. В один із моментів у натовпі було піднято червоно-чорний прапор — історичний символ Організації Українських Націоналістів (ОУН) та Української Повстанської Армії (УПА).

У Польщі ця символіка залишається чутливим питанням. Через історичне сприйняття з Волинською трагедією та масовими конфліктами між українцями і поляками в 1940-х роках, поява прапора була сприйнята критично.

Депутат Сейму Даріуш Матецькі (партія «Суверенна Польща») у Twitter написав: «Підняття прапора УПА на стадіоні у Варшаві — провокація та злочинне вчинення, яке не повинно залишатися безкарним». Він також закликав до розслідування та притягнення до відповідальності організаторів або учасників інциденту, які дозволили таку демонстрацію символіки.

Реакція польських урядовців: акцент на мобілізації

Особливо різко висловився заступник голови комітету у закордонних справах польського Сейму, представник партії “Право і справедливість” (PiS) Павел Яблонський. 8 квітня в інтерв’ю Polskie Radio 24 він заявив: «Якщо хтось так сильно демонструє свій патріотизм під іноземним прапором, логічно було б цей патріотизм застосувати для реального захисту своєї Батьківщини».

Яблонський наголосив, що Україна зіштовхується з серйозною проблемою нестачі військового ресурсу. За його словами, станом на квітень 2025 року в Польщі перебуває понад 950 тисяч громадян України, з яких більше половини — чоловіки дієздатного віку (18-60 років). Він запропонував активізувати співпрацю між Варшавою та Києвом для повернення частини з них до України у межах мобілізаційних заходів.

Політик заявив, що Польща має законні механізми для протидії ухиленню від мобілізації, зокрема через співпрацю прикордонних і еміграційних служб. Він також наголосив, що Польща вже допомагає Україні не лише зброєю й гуманітарно, але й має сприяти у формуванні належного підходу до воєнного обов’язку серед українців, які перебувають за кордоном.

Позиція України та реакція діаспори

Офіційний Київ наразі не виступив із коментарем саме з приводу подій на концерті у Варшаві. Водночас, заява Павла Яблонського викликала жваве обговорення у соцмережах української діаспори. Чимало громадян, які тимчасово евакуювались до Польщі після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, вважають, що заклики повернути їх до України мають враховувати гуманітарний і правовий контекст.

Голова Українського дому у Варшаві Наталія Панченко наголосила у коментарі Onet.pl, що більшість українців у Польщі — це жінки з дітьми, студенти та особи з обмеженими фізичними можливостями, або ті, хто має законні підстави для тимчасового захисту. «Не можна всіх під одну гребінку. Якщо є ухилянти — Україна сама має займатися цим питанням через закони, а не через публічні кампанії тиску», — сказала вона.

Історична пам’ять і символічна політика

Варто зауважити, що в Україні червоно-чорний прапор з 2014 року дедалі частіше використовується як символ національно-визвольної боротьби. У 2018 році Верховна Рада дозволила використання цього прапора органами місцевого самоврядування під час урочистостей поряд із державним синьо-жовтим стягом.

Однак у Польщі символ УПА сприймається суперечливо, насамперед через трагічну спадщину польсько-українського конфлікту на Волині, де, за різними оцінками, загинули від 50 до 100 тисяч поляків під час антипольських акцій ОУН-УПА у 1943 році. Ця подія досі є історичною болючою точкою в польсько-українських стосунках.

Стан української мобілізації у 2025 році

На тлі бойових дій в Україні, український уряд у березні 2025 року ухвалив оновлений закон про мобілізацію, який передбачає підвищену прозорість, цифрову ідентифікацію військовозобов’язаних та санкції для ухилянтів. Міністр оборони України Рустем Умєров під час брифінгу 15 березня наголосив, що Україна потребує не кількісної, а якісної мобілізації, і що головне — залучити осіб, готових реально воювати, а не «гнати людей примусово».

У світлі цих заяв, пропозиція залучати українців у Польщі набуває додаткової складності. Без адаптації юридичних механізмів Польщі до нових мобілізаційних норм України — реалізація подібних ініціатив залишається дискусійною.

Висновки

Поява символіки УПА у публічному просторі Польщі — питання не лише історичної пам’яті, а й чинного геополітичного контексту. Резонанс навколо події на концерті Макса Коржа показав, наскільки тонким є баланс між культурною самореалізацією і національними травмами. Заклики польських політиків до повернення українців на фронт викликають запити на координовані дії між урядами, але водночас потребують правового забезпечення, з урахуванням прав людини та гуманітарної ситуації, спричиненої війною.