У хорватському прибережному містечку Нин спалахнув конфлікт між місцевими жителями та польськими сезонними працівниками. У 2025 році чисельність поляків, які тимчасово проживають у цьому регіоні, зросла на 40%, що спричинило напруження у громадах, перебої з орендою житла та зростання цін у туристичний сезон.

Зростаюча напруга в курортному Нині

Невеличке стародавнє містечко Нин, розташоване на узбережжі Адріатичного моря, давно приваблює туристів своєю історією, соляними лагунами та пляжами. Проте у 2025 році місто опинилося в центрі суспільної полеміки через безпрецедентний наплив польських сезонних робітників і студентів, які прибувають сюди в пошуках роботи під час туристичного піку.

За даними муніципалітету Нина, цього року кількість іноземних гостей, які не є туристами, а прибувають для працевлаштування, зросла з 600 до майже 900 осіб ― 70% з них — громадяни Польщі. Це викликало серйозне занепокоєння серед місцевого населення, зокрема щодо браку доступного житла та зростання цін на оренду.

Обурення місцевих: економічне чи ксенофобне?

На мітингу 14 травня 2025 року близько 150 мешканців Нина зібралися перед міською радою з вимогою врегулювати ситуацію. Серед гасел, які звучали: «Поверніть Нин його мешканцям!» та «Наші діти не мають де жити».

«Кожне літо наша орендна квартира стає недоступною — власник віддає її полякам удвічі дорожче. Ми живемо з батьками, не можемо мати власного життя», ― скаржиться Ана Міланович, 28-річна мешканка Нина, яка працює на рецепції одного з готелів.

Проте не всі виступають з критикою. Частина мешканців, зокрема власники закладів громадського харчування та туристичних агенцій, активно підтримують приїжджих поляків, адже завдяки їм вдається заповнити вільні вакансії у готельному та ресторанному бізнесах під час активного літнього сезону.

Поляки в Хорватії: що говорить статистика?

Згідно з офіційними даними Міністерства праці Хорватії, у 2025 році Польща стала третьою за кількістю країн, громадяни якої отримують сезонні дозволи на працевлаштування в Хорватії, після Боснії і Герцеговини та України.

У січні–квітні 2025 року видано понад 25 000 тимчасових дозволів польським громадянам, що на 38% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Більшість працює в сезонному туризмі, сільському господарстві та сфері обслуговування.

Позитивні відгуки про польських працівників є поширеними серед роботодавців. За словами Дарко Любичича, власника ресторану у Задарі: «Поляки працьовиті, пунктуальні й добре інтегруються, особливо ті, хто приїздить не вперше».

Баланс між гостинністю та керуванням міграційними потоками

Місцева влада визнає проблему і намагається знайти компроміс. Головний міський архітектор Нина, Тоні Павич, зазначає: «Місто не готове до такого зростання орендарів. Інфраструктура та житловий фонд тріщать по швах. Ми вже розглядаємо програму пільгового довгострокового житла для мешканців із припискою в Нині».

Міністерство туризму та спорту Хорватії оголосило в травні запуск національної програми інтеграції сезонних працівників у локальні спільноти. Директорка департаменту праці Зрінка Ковач підкреслює: «Суспільний конфлікт можна згладити лише діалогом і впровадженням регулювання — зокрема, шляхом обмежень на кількість сезонних працівників у малих містах, а також збільшення інвестицій у місцеву інфраструктуру».

Польська реакція: дипломатична стриманість

Посольство Польщі у Загребі у свіжому коментарі 19 травня 2025 року заявило, що «уважно стежить за ситуацією в Нині та підтримує постійний контакт із польськими громадянами, що перебувають у Хорватії».

Польські ЗМІ здебільшого висвітлюють конфлікт як прикрий наслідок нерегульованої міграції та нестачі політики справедливого розподілу робочої сили. Польський щоденник „Rzeczpospolita” зазначає: «Хорватський туризм залежний від праці східноєвропейців, однак без інфраструктурного оновлення система приречена на напруження і конфлікти».

Що далі?

Уже заплановано круглий стіл за участю представників муніципалітету Нина, роботодавців, місцевих мешканців, та делегації від польських працівників. Його проведення анонсоване на червень 2025 року. Представники Європейської комісії також виявили зацікавленість ситуацією, адже вона торкається принципів вільного пересування громадян ЄС та місцевих питань економічної справедливості.

Висновки

Конфлікт у Нині свідчить про те, що міграційні процеси в межах ЄС можуть створювати непередбачені соціальні наслідки навіть у відносно невеликих громадах. Хоча польські працівники виконують критично важливу роль у хорватському туристичному секторі, швидке зростання їхньої присутності без супровідної інфраструктурної політики викликає цілком зрозумілу реакцію серед місцевих.

Ключ до вирішення проблеми — в діалозі, правовому регулюванні та інвестиціях у локальний житловий фонд й громадські послуги. Інакше ситуація в Нині може стати прикладом того, як соціальна напруга перетворюється на ксенофобські настрої, навіть у державі, розташованій у самому серці відкритої Європи.