Українці у Варшавській битві 1920 року: роль союзників у «диво на Віслі» та значення Свята польського війська

Короткий виклад

У серпні 1920 року об’єднані війська Польщі та Української Народної Республіки здобули перемогу над більшовицькою армією в битві під Варшавою — події, відомій як «диво на Віслі». Одним із ключових союзників Польщі була Армія УНР під проводом Симона Петлюри. Відтоді, щороку 15 серпня Польща відзначає Свято польського війська, нагадуючи про спільну боротьбу проти радянської експансії.

Варшавська битва: стратегічний перелом у радянсько-польській війні

Варшавська битва, що тривала із 13 по 25 серпня 1920 року, є одним з найвизначніших епізодів радянсько-польської війни. Після масштабного просування Червоної Армії в напрямку Варшави польська сторона опинилася на межі поразки. Проте завдяки швидкій реорганізації оборони, підтримці союзників, зокрема українських військових частин, та стратегічному плану маршалка Юзефа Пілсудського, вдалося не лише зупинити наступ, але й завдати радянським силам значної поразки.

У результаті битви Червона Армія втратила близько 25 тисяч військових, ще понад 60 тисяч було взято у полон. Цей успіх отримав назву «диво на Віслі» (пол. Cud nad Wisłą) — і став символом оборони незалежності Польщі та зупинки більшовицького поширення вглиб Європи.

Участь українців: союз із Польщею та місце в історії

Ключову роль у перемозі відіграли сили Української Народної Республіки під проводом Симона Петлюри. У попередні місяці, з огляду на спільну загрозу з боку радянської Росії, 21 квітня 1920 року між Польщею та УНР було підписано Варшавську угоду, яка передбачала військово-політичний союз. Згідно з домовленостями, Польща визнавала незалежність УНР, а війська Армії УНР залучалися до спільних бойових дій проти Червоної Армії.

На момент битви під Варшавою до 12 тисяч українських вояків УНР брали участь у воєнних діях на правому фланзі загального наступу польсько-українських сил. Зокрема, підрозділи під командуванням генерала Марка Безручка обороняли район Замостя, де зупинили наступ 1-ї кінної армії Сєміона Будьонного — цю перемогу вважають складовою частиною загального успіху Варшавської битви.

Генерал Марко Безручко і захист Замостя

Генерал Безручко, один із провідних командирів Армії УНР, очолив українсько-польську оборону міста Замостя у серпні 1920 року. Бій із кавалерійською армією Будьонного, що тривав 29–31 серпня, попри значну чисельну перевагу Червоної Армії, завершився перемогою захисників. Цей епізод мав важливе оперативне значення, унеможлививши об& 39;єднання сил Будьонного з головними радянськими частинами під Варшавою.

Польський історик професор Анджей Навроцький зазначає: «Участь Армії УНР була фактором, який дозволив польському командуванню здійснити стратегічний наступ на південному фланзі. Це союз, що мав більше значення, ніж було визнано в радянських джерелах або навіть у деяких польських».

Свято польського війська: пам’ять про перемогу 1920 року

Свято польського війська (Dzień Wojska Polskiego) щороку відзначається 15 серпня — саме у день найбільшого успіху Варшавської битви. Державне значення воно отримало ще в міжвоєнний період, а після падіння комуністичного режиму в 1989 році традицію було відновлено указом президента Леха Валенси в 1992 році.

Як повідомляє портал «Наш вибір», 15 серпня в Польщі відбуваються урочистості на державному рівні, зокрема військові паради у Варшаві, покладання квітів, а також численні заходи у містах країни. У 2025 році парад знову організують за участю підрозділів збройних сил Польщі, союзників з НАТО та представництв іноземних делегацій. Міністр національної оборони Польщі Владіслав Кошиняк-Камиш під час підготовчих заходів наголосив: «Свято 15 серпня — це не лише військове дійство, а вшанування традицій, у тому числі спільної боротьби з українцями проти більшовиків».

Символ європейської солідарності у протистоянні імперіям

Участь українських військових у подіях 1920 року — це приклад міждержавного союзу в боротьбі за незалежність і демократію, тема, яка набула особливого значення у контексті сучасної європейської безпеки. В умовах триваючої війни РФ проти України історія Варшавської битви знову актуалізується — як нагадування про важливість солідарності, вчасних союзів і належної оцінки внеску кожного народу до спільної перемоги.

Сьогодні пам’ять про цю боротьбу вшановується обома народами. На Люблінщині й Підкарпатті встановлено меморіальні дошки і пам’ятники воїнам Армії УНР. У Варшаві, неподалік Польського військового музею, розміщено табличку з іменами союзників із УНР.

Висновок

Варшавська битва 1920 року, попри її польське стратегічне й історичне значення, була також спільною сторінкою українсько-польської боротьби за незалежність. Армія УНР, як союзник Польщі, зробила вагомий внесок у перемогу над більшовицькою загрозою. Сучасне вшанування цієї перемоги, зокрема під час Дня польського війська 15 серпня, є можливістю нагадати про історичну співпрацю, що продовжує надихати обидва народи в XXI столітті.

Джерела:

• https://naszwybir.pl/den-polskogo-wijska/
• Portal Wojsko-Polskie.pl (офіційні повідомлення Міністерства оборони Польщі)
• «Bitwa Warszawska 1920 roku», Інститут національної пам’яті Польщі (ipn.gov.pl)
• «Українсько-польський союз 1920 року і кампанія Армії УНР» — Центр досліджень визвольного руху (cdvr.org.ua)