У січні 2025 року білоруський МЗС офіційно заявив про бажання відновити дипломатичний діалог із Польщею. Однак у відповідь польський уряд чітко відкинув можливість переговорів, поки тривають політичні репресії в Білорусі. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підкреслив, що нормалізація стосунків неможлива без демократичних реформ з боку Мінська.

Білорусь прагне діалогу: заява МЗС у Мінську

У січні 2025 року офіційний представник Міністерства закордонних справ Білорусі Анатолій Глаз повідомив про готовність Мінська розпочати діалог з Польщею для відновлення дипломатичних та економічних контактів. За його словами, «Білорусь відкрита до конструктивного діалогу з усіма сусідами, включно з Польщею, за умови дотримання принципу рівноправ’я та взаємної поваги».

Ця заява стала неочікуваним кроком з огляду на тривалу напруженість між Варшавою та Мінськом. Відносини між країнами погіршились після президентських виборів у Білорусі 2020 року, які міжнародна спільнота розцінила як недемократичні. Польща, як одна з країн ЄС, підтримала білоруську опозицію та ввела санкції проти білоруських посадовців.

Польща відповідає: “Не час пом’якшувати позиції”

Відповідь польського уряду не забарилася. 15 січня 2025 року міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський на пресконференції у Варшаві заявив: «Ми не можемо вести жодного серйозного діалогу з режимом Лукашенка, доки в країні утримуються політичні в’язні, порушується свобода преси і громадяни не мають базових прав».

Сікорський також згадав долю понад 1 400 політичних в’язнів, які, за даними правозахисного центру «Весна», досі залишаються за ґратами станом на початок 2025 року. Він також звернув увагу на нещодавнє закриття останніх незалежних медіа в Білорусі, включно з телеграм-каналами та регіональними виданнями.

Стратегія Польщі: підтримка білоруської діаспори

Польща продовжує підтримувати білоруських активістів та журналістів через численні програми гуманітарної та освітньої допомоги. У 2024 році уряд Польщі виділив понад 80 мільйонів злотих на допомогу білорусам в еміграції, у тому числі на стипендії для студентів та гранти для незалежних медіа.

Варшава також виступає за збереження санкційного тиску Євросоюзу на режим Лукашенка й активно працює над їхнім продовженням у рамках Ради ЄС. У грудні 2024 року Польща ініціювала спільну заяву країн Центрально-Східної Європи, в якій закликала не послаблювати обмеження проти офіційного Мінська.

Стосунки у глухому куті: огляд конфлікту

Після серпня 2020 року, коли в Білорусі почались масові протести, польсько-білоруські відносини зазнали драматичного погіршення. Режим Лукашенка неодноразово звинувачував Польщу у втручанні у внутрішні справи країни. У відповідь Білорусь обмежила діяльність польської меншини, закрила Польський дім у Гродні та заарештувала кількох активістів.

Іншою точкою напруги став міграційний тиск на кордоні. З 2021 року тисячі мігрантів з Близького Сходу та Африки намагалися потрапити до ЄС через білорусько-польський кордон. Варшава звинуватила Мінськ у гібридній атаці, заявивши, що мігрантів цілеспрямовано направляли до кордону.

Прикордонна напруга у 2025 році

Попри спроби стабілізувати ситуацію, на початку 2025 року зберігається висока міграційна активність. За даними польської Прикордонної служби, лише за перші два тижні січня було зафіксовано понад 1 200 спроб незаконного перетину кордону з боку Білорусі. Польські посадовці припускають, що режим Лукашенка навмисно не контролює ситуацію, аби дестабілізувати сусідів та тиснути на Євросоюз.

Чи можливий локальний діалог?

Попри загальний тон дипломатичного протистояння, окремі експерти бачать потенціал для відновлення локального співробітництва — наприклад, у гуманітарній чи прикордонній сфері. Політолог із Варшавського університету Маріуш Томчак у коментарі для Polskie Radio зазначив: «Діалог міг би початись із технічних питань, таких як прикордонна безпека, захист екосистем чи обмін інформацією. Але без політичних змін у Мінську повноцінне відновлення стосунків неможливе».

Європейська перспектива

На рівні ЄС позиція щодо Білорусі лишається одностайною — Брюссель вимагає звільнення всіх політв’язнів і початку внутрішнього діалогу в країні. У січні 2025 року Верховний представник ЄС Жозеп Боррель підтвердив на засіданні Ради ЄС, що потепління з режимом Лукашенка недопустиме без конкретних демократичних кроків.

Висновки: дипломатія в очікуванні змін

Прагнення білоруського уряду до діалогу з Польщею не знайшло підтримки в Європі. Відмова Варшави від переговорів є продовженням послідовної політики підтримки демократії та прав людини. Попри збереження певних каналів комунікації на технічному рівні, повне відновлення відносин між Польщею і Білоруссю, схоже, буде можливе лише після суттєвих змін у внутрішній політиці Мінська. Поки ж кордон між країнами лишається не тільки географічним, але і політичним бар’єром.