Президент Польщі Анджей Дуда у квітні 2025 року офіційно оголосив про намір ініціювати масштабні зміни до Конституції країни. Серед ключових пропозицій — зміцнення влади глави держави, скорочення повноважень парламенту та реорганізація системи судочинства. Пропозиція вже викликала активні дискусії серед політиків, юристів та суспільства.

Президент Дуда пропонує переписати Основний Закон

2025 рік в Польщі ознаменувався політичною ініціативою, яка може докорінно змінити устрій держави. Президент Анджей Дуда заявив, що нинішня Конституція, прийнята у 1997 році, більше не відповідає викликам сучасності та потребує глибокого оновлення.

«Польська Конституція повинна відповідати реаліям XXI століття, гарантувати стабільне управління й ефективний захист національних інтересів», — наголосив глава держави під час свого звернення до нації 14 квітня 2025 року.

Що саме передбачено у запропонованих змінах

За словами представників президентської канцелярії, ключові положення запропонованої реформи включають:

1. Посилення виконавчої влади

Зміни передбачають розширення повноважень президента, зокрема:
– право видавати декрети з силою закону в окремих сферах (економіка, безпека)
– можливість розпуску парламенту без подання уряду
– легше призначення членів Ради міністрів без затвердження Сеймом

2. Послаблення впливу парламенту

У новій моделі Сейм втратить частину свого впливу на бюджет і законотворчий процес. Як заявив заступник голови президентської канцелярії Павел Шрот, «теперішній двопалатний парламент часто паралізує впровадження потрібних рішень».

3. Судова реформа

Президент пропонує повністю оновити систему вибору суддів до Конституційного трибуналу та Верховного суду. Замість поточних процедур, буде запроваджено призначення суддів прямим указом президента на основі рекомендацій дорадчого органу.

Реакція політичного спектру і суспільства

Запропоновані зміни викликали бурхливу реакцію в політичному середовищі. Правляча партія «Право і справедливість» (PiS), яка нині контролює 48% Сейму і 51% місць у Сенаті (за офіційними даними Центральної виборчої комісії на квітень 2025 року), висловила підтримку ініціативі президента. Лідер партії Ярослав Качинський заявив: «Конституційна реформа — це усвідомлений крок до сильної, незалежної держави».

Однак опозиційні сили, зокрема «Громадянська коаліція» та партія «Польща 2050», вбачають у президентських пропозиціях загрозу демократичному устрою:

«Це крок у бік авторитаризму. Послаблення парламенту і посилення ролі однієї особи — це небезпечно для балансу влади», — заявляє Дональд Туск, колишній прем’єр-міністр Польщі та нинішній голова парламентської опозиції.

Юридичні та конституційні перешкоди

Для внесення змін до Конституції Польщі потрібна підтримка щонайменше двох третин депутатів у Сеймі (тобто 307 із 460) та абсолютна більшість у Сенаті. За поточних політичних розкладів це означає необхідність домовленості між кількома партіями.

Екс-суддя Конституційного трибуналу Анджей Колежка зазначає: «Реалізувати таку реформу без широкого суспільного консенсусу неможливо — демократичні засади вимагають діалогу та згоди».

Громадська думка: за чи проти?

За даними опитування, проведеного соціологічним центром CBOS у травні 2025 року, лише 34% опитаних громадян підтримують реформу Конституції у тому форматі, який запропонований президентом. 48% респондентів висловилися проти, а ще 18% не визначилися.

«Люди переживають за незалежність судової системи і за ризики узурпації влади», — коментує політичний аналітик Ядвіґа Матушек.

Міжнародна реакція

Європейський Союз відреагував занепокоєно. Єврокомісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс закликав польську владу забезпечити «сумісність запропонованих змін з основоположними принципами верховенства права і демократії», додавши, що у разі прийняття суперечливих положень ЄС може застосувати механізми фінансового тиску.

Висновки: що далі?

Польща стоїть перед потенційно найзначнішою конституційною реформою з часу вступу до ЄС у 2004 році. З одного боку, прихильники змін стверджують про необхідність модернізації країни в умовах нових геополітичних викликів 2025 року. З іншого — критики застерігають від надмірної концентрації влади в руках президента.

Попереду — парламентські дебати, суспільні консультації, а можливо, й референдум. Але вже зараз очевидно, що політичний клімат у Польщі буде і надалі напруженим, а питання майбутнього Конституції залишиться у центрі національної уваги найближчими місяцями.