Президент Польщі Кароль Навроцький ініціює масштабну конституційну реформу: готується новий основний закон

Наприкінці вересня — на початку жовтня 2025 року президент Польщі Кароль Навроцький створить дорадчу раду для роботи над новим проєктом Конституції. Раду очолить Даріуш Дудек, новий радник глави держави. За словами Навроцького, він має намір змінити майже всі розділи чинної Конституції 1997 року.

Конституційна рада: політичний старт масштабної реформи

Як офіційно підтвердив пресцентр канцелярії президента, установча конституційна рада розпочне свою діяльність у третій декаді вересня 2025 року. Головою призначено професора конституційного права Даріуша Дудека — фахівця з правової системи Польщі та активного учасника дискусій навколо реформування державного устрою.

Президент Кароль Навроцький, який обійняв посаду у червні 2025 року, заявив, що проект нової Конституції є одним із ключових пріоритетів його каденції. Під час інавгурації він наголосив: «Я з великою повагою ставлюсь до авторів Конституції 1997 року, однак за 30 років світ і Польща радикально змінились. Ми потребуємо сучасного основного закону, що відповідатиме геополітичним викликам і суспільному очікуванню».

Радикальні зміни: нова модель влади у Польщі

Серед найбільш суттєвих змін, запропонованих Навроцьким, — перехід від парламентсько-кабінетної до напівпрезидентської або канцлерської моделі. Президент хоче розширити свої повноваження, включаючи право призначати міністрів та розпускати парламент у певних законодавчо визначених випадках.

Як пояснив у інтерв’ю польському виданню Rzeczpospolita експерт із конституційного права професор Анджей Колаж, «запропоновані зміни суттєво змінюють баланс між гілками влади. Це означає зміцнення президентської вертикалі, але за умови ефективного механізму стримувань та противаг».

Оновлення судової системи: деполітизація як пріоритет

Реформа торкнеться також судової гілки влади. Планується оновити положення щодо Національної ради судочинства (Krajowa Rada Sądownictwa): змінити процедуру обрання її членів, уточнити сферу компетенцій та обмежити будь-яку політичну активність суддів шляхом включення відповідних норм до Конституції.

На думку аналітиків Центру правової дирекції Варшавського університету, ці кроки мають на меті запобігти конфліктам на кшталт тих, які в останні роки викликали критику з боку Європейської комісії щодо верховенства права в Польщі.

Гарантії безпеки та національного суверенітету

Нова Конституція також міститиме положення, пов’язані зі стратегічною безпекою. Зокрема, йдеться про закріплення обов’язку держави захищати непорушність кордонів, а також про збереження польської національної валюти — злотого — як гарантії економічної стабільності.

Ідея включення цих пунктів, за словами Навроцького, виникла у зв’язку із загрозами на східному фланзі НАТО, а також обговореннями на рівні Євросоюзу відповідно до можливого розширення єврозони. «Ми не маємо наміру відмовлятися від злотого найближчим часом, і це має бути закріплено конституційно», — заявив глава держави під час виступу на Форумі безпеки в Кракові у серпні цього року.

Посилення ролі місцевого самоврядування

Серед анонсованих положень Конституції — розширення ролі місцевих органів влади. За задумом президента, муніципалітети та воєводства отримають більшу автономію у бюджетних та освітніх питаннях, що має сприяти більш ефективному управлінню на місцях. Цей крок відповідає рекомендаціям Європейського комітету з питань місцевої демократії.

Внутрішньополітичний контекст: роль партії «Право і справедливість»

Проєкт нової Конституції буде предметом обговорення на осінньому з’їзді партії «Право і справедливість» (PiS), яка підтримала кандидатуру Навроцького під час президентських виборів. Формальне винесення пропозицій на розгляд парламенту планується на перший квартал 2026 року. Як очікується, підтримка з боку PiS суттєво спростить процес ухвалення проєкту.

За психологічними і соціологічними опитуваннями агенції CBOS, близько 48% поляків підтримують ідею оновлення Конституції, ще 32% вважають за потрібне зберегти чинну, але оновити окремі положення. Повного спротиву змінам не виявлено серед основних політичних партій, однак спосіб зміни балансу влади викликає дебати навіть серед союзників Навроцького.

Уроки історії та погляд у майбутнє

Чинна Конституція Польщі, ухвалена в 1997 році, вважається досягненням посткомуністичного консенсусу. Її основа формувалася у період євроінтеграції, і вона гарантувала баланс між парламентом, урядом і президентом. Проте, в умовах нової геополітики, технологічного стрибка та зміни суспільних запитів, частина положень вважається застарілою.

Конституційний процес, ініційований президентом Навроцьким, буде мати важливе історичне значення для демократичного устрою Польщі. Як зазначають польські політологи, від прозорості процесу та участі громадськості залежатиме не лише юридична якість нового документа, а й його легітимність у суспільстві.

Очікування та перспективи

Президентська адміністрація повідомила, що консультації з громадськістю, науковцями та політичними силами розпочнуться вже в жовтні 2025 року. Проєкт нової Конституції мають представити публічно не пізніше березня 2026 року, після чого документ надійде на розгляд Національного зібрання.

Реалізація такого масштабного задуму потребуватиме не лише політичної волі, а й широкого суспільного консенсусу. Як резюмував професор Дудек, «щоб Конституція працювала, вона має бути зрозуміла, прийнята і підтримана більшістю громадян».