П’ятикласник із Замброва знайшов у Віслі рештки вимерлого степового зубра

У квітні 2025 року Марсель Вронський, учень п’ятого класу початкової школи в місті Замбрів (Підляське воєводство, Польща), виявив у річці Вісла фрагмент черепа з рогом, як згодом з’ясувалося — вимерлого степового зубра (Bison priscus). 29 квітня він передав унікальну знахідку до Музею Землі Польської академії наук у Варшаві.

Випадкова знахідка школяра стала науковою сенсацією

Музей Землі у Варшаві підтвердив факт передачі фрагмента черепа шкільником із Замборова — 11-річним Марселем Вронським. Хлопчик натрапив на знахідку під час прогулянки берегом Вісли. Спершу він разом із батьками вважав, що вона належить турові (Bos primigenius), вимерлому предкові домашньої худоби. Однак інститутські палеонтологи, які дослідили зразок, встановили, що це частина черепа з рогом степового зубра, великого травоїдного ссавця льодовикового періоду, який зник із території Європи приблизно 10 000 років тому.

«Знахідка збережена у хорошому стані, як для артефакту, якому потенційно більше ніж 20 тисяч років. Її наукова цінність висока не лише через вік, а й через рідкість таких решток у доброму анатомічному стані», — повідомила головна зберігачка колекцій відділу палеонтології Музею Землі доктор Ева Новак у коментарі для TVN24.

Що відомо про степового зубра?

Степовий зубр (Bison priscus) мешкав у холодних тундро-степових екосистемах Євразії та Північної Америки під час плейстоцену — приблизно від 350 000 до 10 000 років тому. Це була велика тварина, зі схожими фізичними характеристиками на сучасного європейського зубра (Bison bonasus), але з довшими рогами і густішим хутром, адаптованим до суворого клімату льодовикового періоду.

Палеогенетичні дослідження свідчать, що приблизно 120 000 років тому степовий зубр схрестився з туром, що поклало початок формуванню нового виду — сучасного європейського зубра. Цей вид нині занесений до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи як вразливий, однак його популяція поступово зростає завдяки зусиллям природоохоронців у Польщі, Україні, Німеччині та інших країнах.

Наразі артефакт готують до публічного експонування

Фахівці музею вже передали фрагмент черепа до лабораторії музейної консервації. Планується, що після завершення стабілізації структури кістки та реконструкції збережених елементів, артефакт стане частиною постійної експозиції під назвою «Сліди минулого» в залах палеонтології Музею Землі.

«Ми хочемо не лише зберегти виявлену частину черепа, але й розмістити її в контексті змін льодовикових ландшафтів Польщі. Цей експонат стане чудовим прикладом того, як сліди мегафауни можна знайти навіть сьогодні — завдяки спостережливості небайдужих людей», — пояснила кураторка музею доктор Ганна Рибак.

Наука і нове покоління: школярі як несподівані відкривачі

Цей випадок лише підкреслює, що нові наукові відкриття не завжди здійснюються виключно досвідченими фахівцями. Подібні інциденти, коли діти, підлітки чи випадкові перехожі натрапляють на залишки доісторичних тварин, стаються в багатьох країнах. У 2023 році в Болгарії восьмирічний хлопчик знайшов скам’янілості черепа доісторичної акули, а в Україні дитина виявила у піщаному кар’єрі уламки зубів мамонта — вони були передані до Національного науково-природничого музею НАН України.

«Марсель молодець! Його приклад доводить, що навіть школярі можуть відігравати роль у збереженні нашої природної і наукової спадщини. Головне — зацікавленість і відповідальне ставлення до незвичного», — прокоментував доктор Кшиштоф Новіков, польський палеонтолог і викладач Варшавського університету, у розмові з виданням Gazeta Wyborcza.

Музей закликає повідомляти про схожі знахідки

У зв’язку з випадком Марселя Вронського, Музей Землі закликав громадян — зокрема мешканців та туристів регіонів вздовж Вісли та інших польських річок — повідомляти про випадкові знахідки кісток, уламків черепів чи інших потенційно палеонтологічних зразків відповідним установам замість зберігати їх удома.

«Навіть непомітний уламок може мати велике значення для науки. Важливо зберегти контекст та географічну прив’язку», — зазначила доктор Ганна Рибак. Вона підкреслила, що Музей охоче співпрацює з місцевими громадами та школами, організовує виїзні лекції, виставки для дітей та інтерактивні навчальні програми, присвячені історії Землі і доісторичній фауні Центральної Європи.

Контекст: науковий інтерес до польських знахідок зростає

Польща, з огляду на розташування на перетині льодовикових і постльодовикових ареалів, є важливою територією для досліджень викопної фауни. Зокрема, рештки мамонтів, шерстистих носорогів, левів та зубрів були неодноразово знайдені у руслі Вісли, Одри та Сяну, особливо під час низького рівня води. У 2021 році під час днопоглиблювальних робіт у районі Кракова було виявлено скупчення кісток мамонтової фауни, що наразі досліджується польсько-німецькою групою археозоологів.

Висновок

Знахідка 11-річного Марселя Вронського не лише додає цінний експонат до палеонтологічної колекції Музею Землі, а й надихає молодь на цікавість до науки, збереження спадщини і активну участь у дослідженні природної історії. Це ще один нагадок про те, що велике відкриття може розпочатися з простої прогулянки річковим берегом.

Фото: Muzeum Ziemi PAN у Варшаві