Українці непокояться: новообраний президент Польщі Кароль Навроцький ветував закони про допомогу біженцям

Перші дії президента Польщі Кароля Навроцького спричинили занепокоєння в Україні — він ветував законопроєкти щодо підтримки українських біженців, обмеживши соціальні пільги для тих, хто не працює офіційно. Це викликало хвилю критики з боку українських політиків та експертів і загострило дискусію навколо двосторонніх відносин Варшави і Києва у 2025 році.

Перше вето: соціальні виплати будуть вибірковими

20 квітня 2025 року новообраний президент Республіки Польща Кароль Навроцький вперше скористався правом вето, заблокувавши низку ухвалених сеймом законопроєктів. Серед них — ініціативи, які передбачали продовження соціальних та медичних пільг для українських біженців, що прибули до Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

На пресконференції у Варшаві Навроцький пояснив своє рішення необхідністю «бюджетної переоцінки» та оголосив про запровадження нових критеріїв для отримання допомоги. Зокрема, тепер пільги в межах польської програми підтримки родин «800+» будуть доступні лише тим українцям, які офіційно працевлаштовані та сплачують податки на території Польщі.

«Ми залишаємося друзями України, однак відповідальна політика вимагає, щоб допомога йшла тим, хто активно інтегрується у польське суспільство», — заявив президент під час виступу. За оцінками уряду Польщі, станом на початок 2025 року в країні перебуває понад 950 тисяч громадян України зі статусом тимчасового захисту, з яких лише близько 40% працюють офіційно (дані Центру досліджень міграції Університету Варшавського).

Реакція української сторони: „Закручування гайок” та історична риторика

Українські політики та громадські діячі одразу розкритикували рішення президента Навроцького, побоюючись системного посилення політики Польщі щодо громадян України.

Народна депутатка від «Європейської Солідарності» Софія Федина назвала крок польського лідера «першим закручуванням гайок»: «Це сигнал про те, що нова адміністрація в Варшаві може перейти до глибшої ревізії політики допомоги Україні, а це — небезпечний прецедент».

Колишній депутат та нинішній військовослужбовець Андрій Іллєнко у своєму коментарі для телеканалу «Еспресо» заявив, що дії Навроцького відображають зростаючий скептицизм частини польського суспільства щодо теми українського біженства. Особливе обурення викликала окрема заява президента щодо наміру заборонити «популяризацію бандерівства», яку в Україні сприйняли як напад на історичну пам’ять.

Польща змінює фокус: менше безумовної допомоги, більше інтеграції

Аналітики польських медіа зазначають, що нова адміністрація намагається змінити парадигму — від безумовної підтримки до підтримки за результатами інтеграції. «Президент Навроцький апелює до внутрішніх виборців, які втомилися від підтримки українців за рахунок польського бюджету. Його меседж чіткий: допомога так, але не всім і не будь-як», — пояснив в інтерв’ю Gazeta Wyborcza професор Яцек Кучарчик, директор Інституту громадських справ у Варшаві.

У січні 2025 року міністерство фінансів Польщі вже публічно заявляло про необхідність перегляду витрат на тимчасовий захист іноземців у контексті зростаючого дефіциту бюджету. Відповідно до звіту Національного інституту економічних досліджень, протягом 2022–2024 років Польща витратила понад 15 млрд злотих (близько 3,5 млрд євро) на підтримку біженців з України.

Наслідки для українсько-польських відносин

Хоча президент Навроцький запевнив, що Польща залишається стратегічним партнером України, рішення про вето вже спричинило напруженість у двосторонніх відносинах. В МЗС України поки утримуються від публічної критики, однак експерти не виключають дипломатичних консультацій найближчим часом.

«Польща грала виняткову роль у підтримці українців — як біженців, так і в питаннях військової та гуманітарної допомоги. Проте новий політичний курс — сигнал про те, що популізм і внутрішній електоральний інтерес набирають ваги», — зазначив у коментарі для «Радіо Свобода» політолог Володимир Фесенко з Центру політичних досліджень «Пента».

Деякі експерти також зауважують, що зміна риторики у польському керівництві може мати довгострокові наслідки для дипломатичних і гуманітарних зусиль регіону. Особливо болісно для України звучала ідея обмеження «історичних наративів», зокрема в контексті українсько-польських історичних суперечок щодо ОУН і УПА.

Висновки: випробування для стратегічного партнерства

Перші рішення президента Кароля Навроцького стали серйозним випробуванням для українсько-польських відносин у 2025 році. У той час як Польща декларує продовження підтримки України у війні та на міжнародному рівні, внутрішня політика Варшави щодо українців стає жорсткішою. Українському уряду та громадянському суспільству доведеться адаптуватися до нових умов, водночас зберігаючи дипломатичний діалог і відстоюючи права українців у Польщі.