Голова Об’єднання українців у Польщі закликав до національної дискусії про польський патріотизм після вето президента на спецзакон

Мирослав Скурка вважає, що Польща відходить від гуманітарних цінностей, які проявила у 2022 році, натомість Президентський палац звинувачує його в повторенні кремлівських наративів

Суперечка навколо вето на спецзакон: український активіст критикує президента

Голова Об’єднання українців у Польщі Мирослав Скурка різко розкритикував рішення президента Кароля Навроцького накласти вето на спеціальний закон, який стосувався прав нацменшин та можливої допомоги громадянам України, що перебувають у Польщі. Скурка наголосив на необхідності широкої загальнонаціональної дискусії щодо моделі польського патріотизму, висловивши занепокоєння відходом польської держави від гуманістичних принципів.

«Ми створили ситуацію, в якій Польщу вже сприймають в Україні як країну, якій не можна довіряти», — заявив активіст в інтерв’ю та в публічних заявах. Він вважає, що Польща відходить від цінностей, які вона показала у 2022 році, коли прийняла мільйони українських біженців. На його думку, рішення президента є символом згортання цієї підтримки.

Патріотизм і партнерство з Україною — ключова дилема

Мирослав Скурка підкреслив, що партнерство з Україною має стати однією з фундаментальних основ безпеки Польщі.

«У довгостроковій перспективі Польщі потрібно, передусім, партнерство з Україною як країною, яка бореться за захист від Росії. Це співпраця та культивування гуманістичних та гуманітарних цінностей, цінностей, яким був відданий Іван Павло II», — зазначив Скурка.

Його слова стали реакцією на вето президента Навроцького на закон, що був запропонований у Сеймі Республіки Польща наприкінці квітня 2025 року. Закон передбачав розширення підтримки для громадян України та гарантії для інтеграції національних меншин.

Офіційна відповідь Президента: звинувачення у політичному підриві

Президентський палац відреагував на заяви Скурки через речника Рафала Лешкевича. У своїй публікації у Facebook від 15 травня 2025 року Лешкевич звинуватив українського активіста не лише у втручанні у внутрішні справи Польщі, а й у поширенні тез, що «співпадають із наративами Кремля».

Пан Скурка хоче навчити нас патріотизму. Ми, поляки, які після 123 років рабства здобули свободу в 1918 році, заплатили за це кров’ю тисяч жертв. Варто також нагадати пану Голові про Варшавську битву 1920 року та про боротьбу проти радянського поневолення під час Другої світової війни.

Речник також додав, що «висловлювання пана Скурки стали звуком тріска корків від шампанського в Кремлі» і заявив, що слова лідера Об’єднання українців у Польщі демонструють «повну відсутність вдячності за допомогу Польщі після 2022 року».

Поглиблення напруження між Варшавою та українською діаспорою

Висловлювання обох сторін відображають зростаючу напруженість у польсько-українських відносинах у 2025 році. За даними Інституту публічних справ у Варшаві, з початку 2025 року у Польщі фіксується зменшення соціального прийняття громадян України на тлі внутрішньополітичних дебатів щодо витрат на біженців та державну підтримку.

Згідно з дослідженням CBOS, опублікованим у березні 2025 року, частка поляків, які підтримують подальшу допомогу українцям, знизилась до 43% — порівняно з 69% у квітні 2022 року.

Позиція експертів: чи можливий діалог?

Політолог Пшемислав Журавський вел Граєвський з Університету Лодзі в коментарі для TVN24 заявив, що заклики до національної дискусії можуть бути корисними, однак риторика обох сторін має стати менш емоційною:

«Питання польського патріотизму та міжнародної співпраці не повинно вирішуватися шляхом обміну звинуваченнями, особливо в умовах війни в Україні. Польща та українська громада мають шукати точки дотику, а не приводів для ескалації», — зауважив він.

Контекст: українці в Польщі у 2025 році

За офіційними даними Міністерства внутрішніх справ Польщі, станом на травень 2025 року в країні перебуває понад 950 тисяч громадян України, з яких близько 390 тисяч мають тимчасовий захист або статус особи, що шукає притулку. Об’єднання українців у Польщі, яке очолює Скурка, є найбільшою організацією української діаспори в країні, що представляє інтереси історичних, а не лише тимчасових, українських громад.

Висновок

Дискусія, яку спровокували слова Мирослава Скурки та реакція Президентського палацу, виходить за рамки історичного конфлікту. Вона стала маркером поточних змін у польсько-українських відносинах, які відзначаються як глибоким партнерством у перші роки широкомасштабної війни, так і новим етапом переосмислення національних пріоритетів обох країн. Заклик до «національної дискусії про модель патріотизму» свідчить про намагання внести в це переосмислення голос української меншини, яка прагне бути не лише гостем, а й учасником суспільного діалогу.