На польському кордоні не вимагають з українців анкети про Бандеру: офіційні джерела спростовують фейк

У серпні 2025 року в мережі масово поширювалася неправдива інформація про нібито обов’язкове анкетування українців на польському кордоні щодо їхнього ставлення до Степана Бандери та Волинської трагедії. Польська прикордонна служба спростувала ці твердження, підтвердивши, що подібних політичних опитувань не існує, а всі анкети стосуються виключно адміністративних процедур.

Фейковий вкид: що саме повідомляли в інтернеті

У соціальних мережах та на деяких неофіційних сайтах у серпні 2025 року почали ширитися повідомлення про начебто нову анкету, яку українці змушені заповнювати під час перетину польського кордону або отримання адміністративних послуг на території Польщі. Згідно з цими дописами, у формі нібито містяться запитання, пов’язані з історичними особами та подіями, зокрема: “Чи визнаєте Степана Бандеру терористом?”, або “Чи приймаєте ви відповідальність українського народу за Волинську трагедію?”

Деякі публікації навіть стверджували, що без заповнення цієї форми українцям можуть відмовити у в’їзді до Польщі або в наданні тимчасового захисту. Середньостатистичний коментар до таких дописів звучав як: “Це політичне приниження!”

Позиція польських офіційних структур

Однак ці твердження не відповідають дійсності. Як повідомила Державна прикордонна служба Польщі у коментарі для «InPoland.net.pl» 28 серпня 2025 року, жодних додаткових анкет з політичними чи історичними запитаннями українці не заповнюють ні на кордоні, ні в адміністративних установах Польщі.

«На прикордонних пунктах перевіряють лише чинні документи, зокрема паспорт громадянина. Жодних вимог визнання історичних постатей чи подій немає і не буде», — йдеться в офіційній відповіді Прикордонної служби Польщі.

Практика оформлення документів для отримання номера PESEL чи тимчасового захисту на території Польщі передбачає виключно стандартні персональні дані: прізвище, ім’я, дату народження, громадянство, місце проживання, контактну інформацію та дату прибуття до Польщі. Усі офіційні форми публічно доступні на сайті польського уряду — gov.pl.

Форма PESEL: що заповнюють насправді

Анкета для реєстрації для отримання тимчасового захисту або індивідуального номера PESEL передбачає тільки ті відомості, які необхідні для ідентифікації особи та надання сервісів, таких як медична допомога, легальне працевлаштування чи доступ до системи освіти.

На офіційному урядовому порталі Польщі (gov.pl), в розділі для громадян України, чітко зазначено, що форма не містить жодних питань стосовно політичних вподобань, історичних подій або національних переконань заявника.

Інформаційна атака: мотиви та тенденції

Експерти з інформаційної безпеки вважають поширення фейкових новин про “історичні анкети” прикладом інформаційно-психологічної операції (ІПсО), що має на меті поглибити недовіру між українцями та поляками. Таку думку в коментарі польському ресурсу Onet.pl висловив політолог Ярослав Ковальський із Варшавського університету:

«Після початку повномасштабної війни Росії проти України відносини між Польщею та Україною істотно зміцнилися. Пропагандистські структури, зокрема пов’язані з РФ, свідомо спрямовують зусилля на роз’єднання наших народів, використовуючи історичну тематику як інструмент маніпуляції», — зазначив Ковальський.

Подібні вкиди: не перший випадок

У 2024 та 2025 роках це не перший випадок поширення дезінформації щодо нібито дискримінаційної або упередженої поведінки польських органів до українських громадян. У червні 2025 року в соцмережах циркулювала неправдива інформація про “особливі перевірки на кордоні” для чоловіків віком від 18 до 60 років. Також раніше повідомляли про вигадані “тести на лояльність до польської культури”, які начебто проводять у воєводських управах — ці твердження були повністю спростовані місцевими органами влади.

В обох випадках перевірки джерел показали, що йшлося або про перекручену інформацію, або про відверті вигадки. Видання TVN24 у своїх розслідуваннях неодноразово підтверджувало відсутність будь-яких підтверджень таким “новинам” з боку польських інституцій.

Що робити українцям: поради експертів

Польські та українські правозахисні організації закликають громадян перевіряти усю чутливу інформацію через офіційні джерела — сайти уряду, консульські портали, перевірені медіа. У разі виникнення сумнівів радять звертатися до центрів допомоги для біженців або до консульств України в Польщі.

Антоніна Смалюк, координаторка фонду «Україна-Польща-Солідарність», зазначає: «Недовіра, посіяна через фейки, шкодить як пересічним громадянам, так і стратегічному партнерству між нашими країнами. Якщо хтось просить заповнити підозрілу форму чи ставить питання історичного характеру — одразу повідомляйте про це установам або правозахисникам».

Висновок: фільтруйте інформацію і не піддавайтеся маніпуляціям

На сьогодні, станом на кінець серпня 2025 року, офіційні структури Польщі підтверджують: для українців, які перетинають кордон або шукають адміністративні послуги на території країни, анкет з політичними чи історичними питаннями не існує. Поширення повідомлень про «анкету щодо Бандери» є фейком, спрямованим на дестабілізацію відносин між польським і українським суспільством. У часи війни важливо залишатися уважними до джерел інформації та діяти на основі перевірених фактів.