Польща планує відновити болота для стримування російської агресії та боротьби зі змінами клімату

У 2025 році Польща оголосила про запуск оборонно-екологічної програми «Східний щит» вартістю 10 млрд злотих. Одним із ключових заходів стане відновлення осушених боліт на східному кордоні, щоб створити природні бар’єри для важкої техніки противника та одночасно зменшити викиди парникових газів.

Відновлення боліт як елемент оборони

Зростаюча загроза з боку Росії штовхає країни Центральної та Північної Європи до пошуку нестандартних способів зміцнення оборони. У 2025 році міністр національної оборони Польщі Владислав Кошиняк-Камиш підтвердив, що у рамках програми «Східний щит» передбачено створення природних інженерних перешкод на східному кордоні шляхом відновлення осушених торфовищ і заболочених територій.

«Ми врахували уроки України, зокрема події під Києвом у 2022 році, коли розлив річки Ірпінь показав ефективність природних бар’єрів», — сказав Кошиняк-Камиш під час пресконференції у Варшаві 10 квітня 2025 року.

Плани передбачають створення заболочених поясів уздовж частини польсько-білоруського кордону, що розташовані на стратегічно важливих напрямках. Такий підхід має уповільнити або унеможливити маневри бронетехніки в разі конфлікту. Також передбачено штучне підняття рівня ґрунтових вод у місцях, де торфовища були осушені впродовж XX століття.

Україна — джерело натхнення

Під час вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року один із переломних моментів у битві за Київ стався, коли українські військові підірвали дамбу на річці Ірпінь. Повінь перетворила навколишню місцевість на болото, фактично зупинивши рух російських танків і ускладнивши наступ окупаційних військ. Цей крок, як зазначають польські військові аналітики, показав ефективність використання ландшафту для оборони без застосування великої кількості сил і ресурсу.

«Цей прийом не лише дав час для перегрупування українських сил, а й досі аналізується як один із найуспішніших оборонних інженерних рішень у сучасній воєнній історії», — зазначив у коментарі для Gazeta Wyborcza експерт із безпеки Якуб Коцинський.

Екологічний подвійний ефект

Крім оборонного значення, повернення боліт має вагомий екологічний ефект. Болота є одним із найбільших природних резервуарів вуглецю — торфовища утримують у собі втричі більше вуглецю, ніж всі ліси світу разом узяті. За даними Європейської агенції з довкілля, до 2025 року приблизно 50% боліт на території ЄС були деградовані або осушені, що призводить до викидів понад 220 млн тонн CO₂ на рік — обсяг, співмірний з повним річним викидом парникових газів в економіці Нідерландів.

«Осушені торфовища — це кліматична бомба сповільненої дії. Відновлення заболочених майданчиків одночасно гальмує зміну клімату та захищає території від військових загроз», — пояснює докторка Ядвіґа Новак із Інституту охорони природи Польської академії наук.

Очікується, що відновлена територія охопить щонайменше 20 тисяч гектарів прикордонних земель у Підляському та Люблінському воєводствах. Роботи фінансуватимуться як із оборонного бюджету, так і за підтримки ЄС через Зелену угоду та спеціальний Екологічний фонд НАТО, створений у 2024 році для протидії наслідкам військових катастроф.

Фінляндія та інші країни підтримують підхід

Польща — не єдина країна, яка поєднує екологічні заходи з оборонними потребами. Так, Фінляндія, яка у 2023 році приєдналася до НАТО, вже розпочала пілотний проєкт з ревайлдингу (екологічного відновлення природи) на кордоні з Росією. Аналогічні ініціативи також обговорюються в Латвії та Естонії, де у 2025 році створено міжвідомчі групи для оцінки можливостей використання природних інженерних рішень у системі оборони.

Підтверджує цей тренд і заява Єврокомісії від 18 березня 2025 року, у якій наголошується на необхідності створення «зелених оборонних ліній» як частини нового стратегічного підходу до безпеки ЄС.

Висновок: природа стає союзником

Стратегія Польщі щодо відновлення боліт у рамках «Східного щита» є прикладом нового підходу до національної безпеки: не лише традиційні укріплення, а й інтеграція із природним середовищем. Цей підхід відповідає одночасно трьом викликам — військовому, екологічному та кліматичному. З огляду на масштабність ініціативи, можна очікувати, що вона матиме довгостроковий вплив не лише на безпеку Польщі та ЄС, а й на глобальні зусилля у боротьбі зі змінами клімату.