Польща офіційно вимагає репарацій від Німеччини у річницю початку Другої світової війни

Під час урочистостей на Вестерплатте 1 вересня 2025 року Президент Кароль Навроцький закликав уряд Німеччини до історичної відповідальності та виплати компенсації за завдану під час війни шкоду. Представники польської влади наголошують: репарації — це не лише справа минулого, а й чинник майбутньої безпеки в Європі.

Офіційні заходи у Гданську: політичне та символічне значення

Зранку 1 вересня 2025 року на півострові Вестерплатте у Гданську відбулися урочистості з нагоди 86-ї річниці початку Другої світової війни — найбільшої трагедії XX століття, яка розпочалася атакою Третього Рейху на Польщу. Церемонія традиційно стартувала о 4:45 — саме в цей час у 1939 році німецький лінкор "Шлезвіг-Гольштейн" відкрив вогонь по польських укріпленнях.

У заході взяли участь високопосадовці держави: Президент Республіки Польща Кароль Навроцький, Прем’єр-міністр Дональд Туск, Голова Сейму Шимон Головня, Віце-прем’єр та міністр національної оборони Владислав Косиняк-Камиш, а також представники Генерального штабу Збройних сил Польщі.

Кароль Навроцький: «Час вирішити питання історичної справедливості»

У своєму виступі Президент Польщі окреслив центральне політичне послання заходу — країна офіційно та недвозначно вимагає репарацій від Федеративної Республіки Німеччина за руйнування, злочини і страждання, яких Польща зазнала внаслідок агресії під час Другої світової війни.

«Це не питання помсти, а справедливості. Репарації — невід’ємна частина діалогу, що має ґрунтуватися на правді. Їхнє вирішення — шлях до побудови зрілих міжнародних відносин між Німеччиною та Польщею», — наголосив Навроцький.

Президент окремо підкреслив стратегічне значення цієї позиції: як країна на східному фланзі НАТО, Польща потребує чітких і відповідальних партнерів у Європі, зокрема Німеччини. У цьому контексті відновлення справедливості стає не лише етичним імперативом, а й чинником регіональної безпеки.

Реакція експертів і політиків

Розмова про репарації триває в Польщі вже кілька років. У вересні 2022 року польський уряд за ініціативою тодішнього віце-міністра закордонних справ Аркадіуша Мулярчика оприлюднив обширний звіт, в якому оцінював загальні збитки, завдані Польщі під час війни, у понад 6,2 трильйона злотих (понад 1,3 трильйона євро на той момент).

У 2023–2024 роках ця тема активно обговорювалася у польському Сеймі, а також стала частиною передвиборчої платформи деяких політичних сил. Проте попередні уряди Німеччини неодноразово заявляли, що питання репарацій було юридично закрито після укладення Угоди "Два плюс чотири" у 1990 році.

Німецький історик Карл Шлєґель у коментарі для видання "Frankfurter Allgemeine Zeitung" зазначає: «В історичному аспекті вимоги не є безпідставними, однак їхнє визнання матиме складні політичні наслідки». Він додав, що полеміку навколо репарацій слід розглядати у контексті нинішньої безпекової ситуації в Європі, зокрема після повномасштабної агресії Росії проти України.

Музейна спадщина: вшанування пам’яті через археологію

Окрім політичних заяв, урочистість на Вестерплатте мала й культурно-історичний вимір. Президент Навроцький вручив державні нагороди — Хрести Заслуги — десятьом археологам, які останніми роками активно досліджували територію колишньої військової траншеї.

Серед нагороджених — Філіп Кучма, керівник археологічного відділу Музею Другої світової війни в Гданську, чия команда здійснила низку масштабних розкопок. Завдяки їхній праці були знайдені численні артефакти часів оборони Вестерплатте: фрагмент польової гармати, книги, щоденні газети, побутові предмети, які допомагають глибше зрозуміти умови, в яких воювали захисники Польщі у вересні 1939 року.

Свічка миру та артилерійський салют

Захід завершився зворушливою церемонією — запаленням Свічки миру, зачитуванням імен загиблих оборонців Вестерплатте та гарматним салютом. Усі присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять полеглих. Урочистість отримала широке висвітлення у польських і міжнародних ЗМІ.

За словами прем’єр-міністра Дональда Туска, «цей день має нагадувати всім європейцям, що мир і свобода не є даністю, їх потрібно захищати щодня — як історичну правду, так і геополітичні цінності».

Польсько-німецький діалог: майбутнє через минуле

Президент Навроцький висловив сподівання, що нинішній уряд Польщі продовжить дипломатичну роботу щодо репарацій та перетворить моральну заяву на предмет обговорення з Берліном у багато-сторонніх міжнародних форматах.

«Ми зобов’язані нашим героям і наступним поколінням назвати речі своїми іменами. Історична правда — це не лише пам’ять, а й моральна відповідальність сучасного світу», — підсумував глава держави.

На думку аналітиків, наступні місяці покажуть, чи переходить польська позиція на запрошення до серйозних переговорів з німецькою стороною, чи залишиться символічною. І хоча на офіційному рівні Берлін поки не коментував заяви Навроцького, тема набуває нової міжнародної уваги саме в час, коли в Європі знову постає потреба в історичній чіткості та безпековій єдності.