Анкети з питаннями про Бандеру на польському кордоні – фейкова інформація, яку спростували офіційні джерела

Розповсюджена у березні 2025 року в соцмережах інформація про нібито допит українців анкетами з питаннями про Степана Бандеру на польському кордоні виявилася дезінформацією. Польська прикордонна служба офіційно заперечила існування подібних практик, а експерти пов’язують появу фейку з провокаційними кампаніями проросійських джерел у мережі.

Походження чуток: дезінформація в TikTok

Як з’явилася фальшива інформація

У першій половині березня 2025 року в TikTok та інших соціальних мережах почали поширюватися відео, в яких стверджувалося, що польські прикордонники нібито змушують українських громадян заповнювати "анкети про Бандеру" при перетині кордону. Згідно з твердженням авторів відео, в анкетах були питання про ставлення до Степана Бандери, УПА і трактування історичних подій Другої світової війни. Одне з відео нібито демонструвало саму анкету, проте текст був нерозбірливий.

Швидке поширення і резонанс

Контент швидко привернув увагу і викликав бурхливу реакцію у соціальних мережах. Відзначалися коментарі з обуренням, побоюванням дискримінації та політичним підтекстом про ускладнення українсько-польських відносин. Деякі акаунти з сумнівною автентичністю почали масово репостити цю інформацію, викликаючи хвилю недовіри до польських структур без перевірених фактів.

Реакція польської влади: фейк і провокація

Прикордонна служба Польщі офіційно спростувала інформацію

В офіційній відповіді на інформаційний запит видання «Наш вибір», представники Стражи Ґранічної (польської Прикордонної служби) заявили, що жодного анкетування на ідеологічну чи історичну тематику щодо Бандери чи УПА не проводиться. Іноземці, включно з українцями, проходять стандартну прикордонну перевірку відповідно до законодавства Шенгенської зони, яка не передбачає жодних політично забарвлених анкетоувань.

«Такі твердження є безпідставними. Подібна інформація не відповідає дійсності і шкодить міждержавним стосункам та безпеці інформаційного простору», — зазначили в установі у відповіді для portalu «Nasz Wybir» 14 березня 2025 року.

Позиція МЗС Польщі

Міністерство закордонних справ Польщі не публікувало окремого коментаря, проте офіційні прес-служби дипломатичних установ наголосили на важливості перевірки інформації з джерел, які можна верифікувати. Консул Польщі у Львові Анна Шиманська в коментарі для TVN24 зазначила 20 березня, що «польські прикордонники не зобов’язані і не мають права ставити питання, які стосуються історичних поглядів подорожуючих».

Ознаки маніпуляції і можливе походження фейку

Аналіз джерел дезінформації

Дослідження Центру аналізу дезінформації при Українському кризовому медіацентрі (УКМЦ), оновлене 25 березня 2025 року, виявило, що одним з первинних акаунтів, що поширили фейкове відео, був профіль з анонімним аватаром, який раніше публікував антиукраїнські наративи з проросійських позицій. Повідомлення про “анкети про Бандеру” з’являлося також у пабліках з російськими IP-адресами.

Типові методи російської інформаційної операції

За словами Івана Клімова, експерта з дезінформації та інформаційного впливу в Інституті медіа, демократії та права, це типовий приклад дезінформаційної атаки зі створенням «інформаційного шуму через емоційну брехню». У коментарі для «Української правди» 26 березня 2025 року він наголосив:
«Фейки на історичну тематику, пов’язану з Бандерою, дуже часто використовуються для провокування внутрішніх суперечок між громадянами України і Польщі. Це намагання посіяти недовіру до союзника в умовах триваючої російської агресії».

Чому такі фейки небезпечні

Підрив довіри і дестабілізація відносин

Поширення неправдивої інформації може мати серйозні наслідки для іміджу країни, загального психологічного стану громадян, а також міждержавних відносин. У випадку з фейком про анкети щодо Бандери може йтися про спробу підірвати довіру українців до Польщі — одного з ключових союзників України в Європі, який прийняв понад 1,5 млн українських біженців з початку повномасштабного вторгнення Росії.

Важливість перевірки інформації

Експерти і представники ЗМІ закликають користувачів соціальних мереж бути критичними до інформації, яку вони отримують онлайн, особливо коли ідеться про процедури на державному рівні. Верифікація фактів у кількох незалежних джерелах і використання офіційних каналів комунікації, таких як сайти прикордонної служби, консульств і перевірених медіа, залишаються ключовими способами протидії дезінформації.

Висновки

Фейкова новина про «анкети з питаннями про Бандеру» на польському кордоні у березні 2025 року була оперативно спростована польською прикордонною службою та проаналізована експертами як частина інформаційної атаки. Її метою, ймовірно, був підрив українсько-польських відносин та розпалювання історичних суперечок. В умовах воєнного часу інформаційна гігієна залишається так само важливою, як і фізична безпека.