У 2025 році троє високопосадовців розвідки Російської Федерації, підозрювані у шпигунстві та диверсійній діяльності в країнах ЄС, несподівано подали клопотання про політичний притулок у Польщі. За даними Агентства внутрішньої безпеки Польщі (ABW), ці особи володіють конфіденційною інформацією про діяльність ГРУ в Центральній Європі у 2022–2024 роках. Ситуація загострилася після серії арештів підозрюваних у шпигунстві у Варшаві та Вроцлаві у січні 2025 року, що може мати далекосяжні наслідки для регіональної безпеки.

Несподіваний поворот у шпигунському скандалі

Шпигунський скандал, що стався у січні 2025 року, вже називають найбільшим у Центральній Європі за останнє десятиліття. Троє колишніх співробітників Головного розвідувального управління Росії (ГРУ) звернулися до польських спецслужб із проханням про політичний притулок. Згідно з офіційними джерелами, йдеться про співробітників середньої та старшої ланки, які виконували координаційну роль у розгортанні мереж агентів на території Євросоюзу.

За інформацією, яку підтвердила газета Gazeta Wyborcza, новоприбулі заявники вже дають свідчення у Варшаві. Вони були задіяні у кампаніях інформаційного впливу, спробах проникнення в польський військовий сектор та навіть у підготовці диверсій на залізничній інфраструктурі, яка забезпечує транзит військової допомоги в Україну.

Що відомо про підозрюваних?

Особистості трьох заявників, з міркувань безпеки, наразі тримаються в таємниці. Проте, як повідомляє польське видання RMF24, йдеться про осіб, які раніше були розміщені в дипломатичних представництвах Росії в Празі, Будапешті та Берліні під прикриттям культурних аташе або військових аналітиків. Усі троє одночасно залишили свої пости у листопаді 2024 року та незаконно в’їхали на територію Польщі через Україну, де вони, ймовірно, більше не могли залишатись без загрози затримання.

Втеча як стратегічне рішення

За словами колишнього аналітика польської спецслужби ABW Томаша Ярошевського, це “може бути частиною затяжної кризи в ГРУ, коли внутрішні конфлікти призводять до розколу навіть серед вищого командування. Перехід на бік Заходу — це або зрада, або індикатор глибшої кризи в системі”.

Контекст: Спецоперації та арешти в Польщі

У грудні 2024 року та січні 2025-го Польща охоплена хвилею арештів осіб, підозрюваних у шпигунстві на користь Росії. За словами речника уряду Павла Єблонського, з початку 2024 року було викрито щонайменше 62 випадки шпигунської діяльності, з яких більш як 40 — у прикордонних регіонах. Спецслужби повідомили, що шістеро громадян Польщі та двоє громадян Білорусі були затримані у Вроцлаві, Познані та Жешуві за підозрою в передачі стратегічної інформації щодо логістичної інфраструктури НАТО та країн-союзників.

Мотиви і наслідки

Аналітики міжнародного центру безпеки CEPA у Вашингтоні вказують, що цей випадок притулку може мати суттєві геополітичні наслідки. Якщо польський уряд задовольнить прохання колишніх агентів ГРУ, це створить прецедент нової хвилі “відколу” військової еліти Росії. Наталія Велічко, експертка з питань Східної Європи, зазначає: “Це не просто індивідуальні рішення. Це симптом тривалої нестабільності в російських спецслужбах та доказ політичної ерозії режиму всередині його ключових структур”.

Польща на перехресті дилеми

Однак питання прийому таких осіб надзвичайно складне юридично та етично. Польща, як член НАТО та ЄС, з одного боку, має захистити цінності безпеки та права людини. З іншого — співробітництво з колишніми шпигунами несе ризик ретравматизації національної безпеки. Уряд Польщі заявив, що рішення щодо притулку буде ухвалено лише після “докладної оцінки наслідків і потенційних загроз”.

Реакція Росії

МЗС РФ вже виступило із різко негативною заявою, фактично звинувативши Польщу у “пособництві дезертирам” та пригрозивши “політичними наслідками”. Речниця Марія Захарова назвала ситуацію “провокаційною кампанією Заходу” і звинуватила Варшаву у “підриві основ міжнародних дипломатичних відносин”. За останніми даними, Росія також подала запит на екстрадицію у відповідності до двосторонніх угод, проте польська сторона вже заявила, що такий запит буде розглянуто лише після завершення внутрішнього розслідування.

Як це вплине на регіональну безпеку?

Висновки експертів свідчать про збільшення напруги в польсько-російських відносинах, які і без того перебувають у стані глибокої кризи з початку війни в Україні у 2022 році. Аналітики НАТО вже рекомендують посилити перевірку інфраструктурних об’єктів на предмет можливих сценаріїв саботажу у відповідь на “зраду агентів”. На додачу, Європейська служба зовнішньої дії планує скликати позачергове засідання для обговорення створення механізмів захисту від “перехідного шпигунства”, коли агенти змінюють сторону під тиском або з власної ініціативи.

Висновок

Справа трьох російських шпигунів, які просять політичного притулку в Польщі, демонструє не лише нестабільність усередині російських спецслужб, але й виклики, з якими стикаються демократичні країни щодо етичної оцінки таких заяв. Польща опинилася в ролі форпосту безпеки на Сході ЄС — водночас має зберегти як власну безпеку, так і дотримання міжнародного права. Подальший розвиток подій за участі свідків і урядових структур стане визначальним для нової епохи роботи із розвідниками в умовах гібридної війни.