Українських студентів за кордоном стало вп’ятеро більше: ключову роль відіграла війна

Станом на 2023/2024 навчальний рік за кордоном навчається 115 000 українських студентів — у понад п’ять разів більше, ніж у 2008/2009 (21 000). Найбільше зростання спостерігалося після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, коли за рік кількість студентів збільшилася на 47%.

Різке зростання за останнє десятиліття

Згідно з дослідженням освітнього аналітика Єгора Стадного для Vox Ukraine, яке проаналізував Forbes Ukraine, міграція українських студентів до західних університетів з 2008 по 2023 рік демонструє стрімке зростання. Якщо у 2008/2009 за кордоном навчалося 21 000 українців, то до 2014 року ця цифра збільшувалась поступово на 2 000–7 000 щороку.

Після анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі темпи зростання пришвидшилися. У 2018/2019 кількість студентів за кордоном подвоїлася, сягнувши понад 42 000. Однак найпомітніший стрибок стався після лютого 2022 року: за даними Міжнародної організації з міграції та Європейського університетського союзу (EUA), лише за перший рік повномасштабної війни кількість українських студентів, які навчаються у західних країнах, зросла з 75 000 до 109 000 — на 47%.

У 2023/2024 навчальному році цей показник стабілізувався на рівні 115 000 — найбільша кількість за всю історію спостережень.

Польща — головний напрямок

Найбільше українських студентів у 2023/2024 навчальному році навчаються в Польщі — 46 210 осіб, що становить 40% усіх українських студентів за кордоном. За інформацією польського Міністерства освіти і науки, українці є найбільш чисельною групою іноземців у польських університетах, де вони становлять понад 40% іноземного студентського контингенту.

Серед інших популярних країн: Канада (10 905 студентів), Словаччина (10 197), Чехія та Німеччина. Проте у Німеччині та Канаді частка українців серед іноземних студентів не перевищує 2,5% і 1% відповідно через велике представництво студентів з Китаю, Індії та Ірану.

Зміни у гендерному розподілі

До 2022 року серед українських студентів, які навчалися за кордоном, переважали жінки — близько 60%. Водночас після початку повномасштабної війни гендерний баланс змінився: станом на 2023 рік чоловіки становлять орієнтовно 50% від загальної кількості.

Це зумовлено як масовою евакуацією жінок та дітей у перші місяці вторгнення, так і пізнішою міграцією молодих чоловіків через загрозу мобілізації. Експерти зазначають, що значна частина чоловіків отримала дозвіл на виїзд з України після вступу до університетів закордоном або залишилася за межами країни ще до запровадження воєнного стану.

Понад 83 000 нових студентів вступили за два роки

Лише у 2022/2023 та 2023/2024 навчальних роках до західних університетів вступили понад 83 000 українських студентів. Для порівняння: до повномасштабної війни, у середньому щороку за кордон для навчання виїжджали не більш як 15 000 українців.

Цей вибуховий приріст пов’язаний не лише з пошуком безпеки, але й із появою нових стипендіальних програм та особливого статусу для «студентів-біженців» у низці європейських країн. Так, у рамках ініціатив Європейської освітньої агенції (ЕЕА) українці отримали спрощений доступ до університетів, адаптаційні курси і фінансову підтримку.

Очікування на майбутнє зростання

У 2025 році експерти прогнозують нову хвилю зростання частки українських студентів у ЄС через велику кількість українських школярів, які закінчуватимуть навчання у країнах свого тимчасового проживання. За оцінками Єгора Стадного, станом на початок 2024 року в Європі проживали понад 300 000–340 000 українських підлітків шкільного віку, з яких щонайменше 10–15% можуть обрати навчання у місцевих ВНЗ.

Зокрема, у Польщі та Німеччині прогнозується щорічний приріст нових українських вступників на рівні 5 000–10 000 осіб. Утім, експерти вказують на складнощі з адаптацією — зокрема мовний бар’єр, відмінності у шкільній програмі та обмежену кількість безкоштовних місць у популярних університетах.

Думка експертів

На думку освітньої дослідниці Ірини Когут з аналітичного центру CEDOS, зростання академічної мобільності українців є не лише наслідком війни, але й відображенням довгострокової тенденції глобалізації освітнього простору: «Раніше лише найзаможніші родини могли дозволити собі закордонну освіту. Сьогодні багато хто прагне отримати диплом у ЄС як гарантію стабільності та подальшої інтеграції».

Водночас міністерство освіти і науки України вказує на необхідність створення умов для повернення студентів після завершення навчання, оскільки високі втрати молоді загрожують майбутньому розвитку країни. У 2024 році міністерство оголосило про розробку нових механізмів підтримки українських випускників за кордоном, зокрема через співпрацю з вітчизняним ринком праці та дистанційні форми зайнятості.

Висновки

Різке зростання кількості українських студентів за кордоном стало однією з найпомітніших демографічних змін у сфері освіти за останні 15 років. Війна, міграційні потоки та відкритість європейських університетів для українців значно трансформували освітню географію країни. Проте пік цих змін, за оцінками експертів, ще попереду — з урахуванням покоління українських підлітків, які завершують школи в ЄС і планують залишитися для подальшого навчання.