Президент Польщі ветував спецзакон щодо іноземців: правозахисники застерігають про правовий хаос

Президент Польщі Анджей Дуда 17 червня 2025 року наклав вето на зміни до спеціального закону про допомогу іноземцям, зокрема біженцям з України. Польські громадські організації, включно з Fundacja Nasz Wybór, заявили, що президентське вето призведе до юридичної плутанини та значного ускладнення легалізації українців у Польщі.

Суть ветованого закону: що змінилося

Пропоновані зміни — реакція на постпандемічну і післявоєнну ситуацію

Сейм Польщі у травні 2025 року ухвалив низку поправок до чинного спеціального закону від 2022 року, яким регулюється правовий статус іноземців, що прибувають до Польщі через воєнні дії в Україні. Ці поправки мали на меті:

• продовження терміну легального перебування громадян України у Польщі після 30 червня 2024 року,
• узгодження строків подання заяв на карту побиту з реальними можливостями Відділів у справах іноземців,
• впорядкування процедури працевлаштування українців у польських роботодавців.

Зміни були ухвалені парламентом за підтримки правлячої коаліції, проте 17 червня 2025 року Президент Польщі несподівано скористався правом вето.

Аргументи президента

У офіційній заяві Канцелярії президента зазначено, що глава держави висловив занепокоєння щодо "надмірного навантаження на соціальні служби" у зв’язку з неконтрольованим продовженням терміну легального перебування великої кількості іноземців. У заяві йдеться: «Поправки не містять достатніх гарантій контролю над цими процесами і можуть створити додатковий тиск на систему охорони здоров’я та освіти».

Реакція громадських організацій та правозахисників

Відкрите звернення НУО: «Негайно знайти рішення»

18 червня 2025 року низка польських неурядових організацій, що опікуються інтеграцією біженців та мігрантів, включно з Fundacja Nasz Wybór, Helsińska Fundacja Praw Człowieka, Fundacja Ocalenie та Stowarzyszenie Interwencji Prawnej оприлюднили спільне звернення до польської влади.

У ньому сказано, що вето президента позбавляє десятки тисяч українців у Польщі можливості своєчасно подати заяви на отримання карти побиту або продовжити своє легальне працевлаштування. «Це призведе до правового хаосу, зростання кількості відмов у легалізації та ризику втрати легального статусу. У разі депортації ці люди будуть змушені повертатися у зону воєнного конфлікту — це суперечить міжнародному праву», — зазначено у заяві.

Зміни потрібні в найкоротші терміни

Організації також закликали уряд негайно переглянути законодавчу ініціативу та поновити процес прийняття потрібних поправок. «Поточна ситуація небезпечна як для іноземців, так і для державних установ, які залишаються без чітких вказівок у своїх рішеннях», — коментувала Агнєшка Косовська з Fundacja Ocalenie для порталу Onet.pl.

Юридичні наслідки й адміністративна плутанина

Конкретні ризики для близько 880 тисяч українців

За даними Управління з питань іноземців Польщі, станом на червень 2025 року в країні перебуває понад 880 000 українців, які скористалися тимчасовим захистом, що продовжено до кінця червня 2024 року згідно з попередніми змінами. Як наголошують експерти, вето означає, що з 1 липня 2025 року для цієї категорії осіб юридичного механізму продовження перебування фактично не існує.

Марек Казмарек, експерт з міграційного права Варшавського університету, пояснив у коментарі виданню Gazeta Wyborcza: «Через прогалину в законі українці втрачають право на оформлення легального статусу. Це може спричинити масову втрату дозволів на працю, обмеження в доступі до медицини й освіти та колапс у роботі повітових управлінь».

Без відповідних рішень — хвиля нелегального перебування

Польське товариство правничого втручання Stowarzyszenie Interwencji Prawnej застерігає: якщо найближчим часом новий закон не набуде чинності, з початку липня 2025 року значна частина українців перебуватимуть у Польщі нелегально. Це — і ризик видворення, і потенційне зростання соціальної напруги.

Реакція уряду: подальші дії непевні

Урядова коаліція розглядає повторне голосування

Представники правлячої коаліції, зокрема депутат від Громадянської коаліції Міхал Щєбжешинський, заявили в інтерв’ю TVN24, що парламент розглядає можливість повторного голосування із подоланням президентського вето. Для успіху потрібна більшість у три п’ятих — принаймні 276 голосів у Сеймі. "Наша мета — не допустити гуманітарної й адміністративної кризи з 1 липня. Ми працюємо над новим компромісом, який влаштує і президента, і суспільство", — підкреслив він.

Позиція опозиції та очікування української громади

Опозиційні партії, зокрема & 39;Конфедерація& 39;, підтримали вето, заявивши, що Польща має "захищати власні інтереси і ресурси". Тим часом українська громада в Польщі виступає з численними закликами до влади не втрачати час. За словами Ольги Попович з української організації & 39;Український дім у Варшаві& 39;, зараз тисячі людей «застигли в невизначеності, не знаючи, як продовжити дозвіл на перебування чи працевлаштування».

Висновок: потрібен терміновий політичний компроміс

Ситуація, що склалася після ветування змін до спеціального закону, засвідчила крихкість системи легалізації великої кількості іноземців у Польщі. Експерти та правозахисники переконані: лише швидкий урядово-президентський компроміс дозволить уникнути правового безладу та гуманітарної кризи, особливо в контексті триваючої війни в Україні 2025 року. Від цього залежить доля сотень тисяч людей, які знайшли тимчасовий дім у Польщі.