У Польщі суд засудив трьох активістів, які допомагали біженцям на польсько-білоруському кордоні, за звинуваченням у сприянні незаконному перетину кордону. Їх справу активно обговорюють правозахисники та міжнародні організації, називаючи рішення небезпечним прецедентом для гуманітарної роботи в Євросоюзі.

Резонансна справа: вирок трьом активістам у Польщі

29 квітня 2025 року Окружний суд у Білостоці (Польща) виніс вирок трьом активістам, які намагалися допомогти мігрантам, що незаконно опинилися на польсько-білоруському кордоні. Йдеться про французьку монахиню Жанін К., польського правозахисника Лукаша Ш. та бельгійського волонтера Томаса В. Суд визнав їх винними у допомозі в незаконному перетині державного кордону, однак покарання у вигляді умовного позбавлення волі на 8 місяців викликало суперечки у суспільстві.

Активісти стверджували, що діяли з гуманітарних міркувань: у березні 2023 року вони транспортували сім’ю сирійських біженців, захищаючи їх від переохолодження та небезпеки на прикордонних болотах. Обвинувачені визнали, що усвідомлювали незаконний статус перебування біженців, але посилалися на Європейську конвенцію з прав людини.

Позиція обвинувачення та захисту

Прокуратура наполягала, що незалежно від гуманітарних намірів йшлося про навмисну допомогу в незаконному перетині кордону. У судовому рішенні зачитано: «Життя цих людей на той час не було безпосередньо в небезпеці, тому не було легальних підстав для транспортного втручання на території Польщі».

Натомість адвокатка Лукаша Ш., Катажина Герман, у коментарі для польського телеканалу TVN24 зазначила: «Це криміналізація солідарності. Якщо ми вважаємо допомогу знедоленим злочином, то ставимо під сумнів саму ідею гуманітарного права».

Реакція міжнародної спільноти та правозахисників

Рішення суду вже спричинило масштабну реакцію за межами Польщі. Amnesty International виступила із відкритою заявою, у якій назвала вирок тривожним сигналом. Представниця організації у Варшаві, Марта Лемпарт, заявила: «Європа має бути зоною солідарності, а не переслідування. Цей судовий процес ставить під загрозу гуманітарну роботу тисяч людей по всьому континенту».

Human Rights Watch у своєму звіті за травень 2025 року звертає увагу, що від початку міграційної кризи на східному кордоні ЄС понад 250 гуманітарних працівників були затримані або допитані в Польщі та Литві, зокрема у зв’язку з підтримкою мігрантів з Сирії, Афганістану та Єритреї.

Європейський контекст: сильні кордони чи гуманність?

З 2021 року, коли почалася нова фаза міграційної кризи на східному фланзі ЄС, Польща побудувала вартісну стіну заввишки 5,5 метра вздовж 186-кілометрової ділянки з Білоруссю. Хоча уряд заявляє, що це необхідний крок для національної безпеки, правозахисні групи регулярно фіксують порушення прав людини, зокрема відмову у наданні притулку та насильницьке повернення.

За даними Фронтекс, лише у першому кварталі 2025 року зафіксовано понад 6 700 спроб нелегального перетину кордону з Білорусі до Польщі. Це на 14% більше, ніж за той самий період у 2024 році.

Польське суспільство: між солідарністю та безпекою

Польське суспільство щодо теми підтримки біженців лишається розділеним. Згідно з опитуванням Центру дослідження громадської думки (CBOS) у квітні 2025 року, 52% респондентів підтримують ідею надання гуманітарної допомоги мігрантам, проте 44% — погоджуються із урядовою позицією про необхідність «захисту кордонів будь-якою ціною».

Релігійні організації, зокрема Конференція католицьких єпископів Польщі, в контексті вироку нагадали про відповідальність християн у допомозі потребуючим: «Закон не має суперечити моральному обов’язку допомоги стражденним». Професорка Барбара Вуйчік з Лодзького університету наголосила: «Цей випадок має шанс стати прецедентним. Юридична система мусить чітко відрізнити гуманітарну допомогу від сприяння злочинам».

Майбутнє гуманітарної діяльності у Польщі та ЄС

Вирок активістам у Польщі 2025 року став черговим викликом для сотень неприбуткових та релігійних організацій, які працюють на кордонах ЄС. Багато з них уже переглядають протоколи своєї діяльності, побоюючись юридичних наслідків. Польський уряд заявив, що «ніяких змін у законодавстві щодо гуманітарної допомоги не передбачається», однак правозахисники закликають до реформ.

Європейська Комісія ініціювала дискусії про внесення поправок до Директиви про сприяння незаконному в’їзду, яка нині не чітко окреслює межі гуманітарної винятковості. Очікується, що у червні 2025 року Європарламент розгляне пропозиції, які захистять правозахисників від кримінального переслідування за чесноти гуманізму.

Підсумок: дилема безпеки і людяності

Судовий вердикт щодо трьох активістів у Польщі — не лише юридичне рішення, а й символ глибшого конфлікту між безпековими інтересами держави та основами європейських цінностей. У 2025 році, коли конфлікти та кліматична криза продовжують спричиняти хвилі міграції, континенту доведеться вирішити, якою мовою говорити з тими, хто шукає безпеки: мовою закону чи мовою співчуття.