У Польщі кожен восьмий учень початкової школи — іноземець: Краків фіксує зростання культурної різноманітності в освіті

Станом на травень 2025 року близько 12% учнів початкових шкіл Кракова — іноземного походження, що означає одного іноземця на кожні вісім школярів. Такий рівень мультикультуралізму став результатом інтеграції дітей із сімей мігрантів, зокрема з України, Білорусі, Грузії та Близького Сходу, і вже суттєво змінює польську освітню систему на локальному рівні.

Зростання кількості учнів-іноземців у Кракові

Згідно з оновленими даними за 2025 рік, які оприлюднила Обсерваторія мультикультуралізму та міграції Краківського економічного університету, в початкових школах Кракова навчається вже понад 11,8% дітей, які не є громадянами Польщі. Основною групою серед них залишаються діти з України — їх частка у деяких школах сягає 20–30%.

Особливо високі показники присутності іноземних учнів спостерігаються в районах Подгуже, Нова Гута та Центр, де за даними міського управління освіти більшість шкіл вже запропонували додаткові мовні курси, адаптаційні заняття та мультикультурні заходи.

Як змінюється польська школа

Збільшення культурного розмаїття у класах впливає не лише на інфраструктуру шкіл, а й на щоденну роботу вчителів. Як розповідає Анна Ковальська, директорка однієї з початкових шкіл у Кракові, «учителі дедалі частіше стикаються з необхідністю одночасно викладати навчальний матеріал та надавати мовну й психологічну підтримку дітям, які нещодавно прибули в країну».

У класах усе частіше звучить кілька мов — польська, українська, російська, а іноді й англійська або грузинська. Це призводить до потреби в асистентах з мовної підтримки, які допомагають дітям зрозуміти матеріал і адаптуватися до польської навчальної системи.

Позитивні сторони мультикультурного середовища

Багато педагогів і психологів бачать у зростаючій присутності іноземців важливу можливість для розвитку толерантності серед польських дітей. «Іноземні учні змінюють культурний ландшафт польської школи. Усі діти вчаться співпрацювати, слухати інших і формувати інтеркультурну компетентність», — зазначає докторка Малгожата Врубель, дослідниця мультикультурної освіти в Університеті Яґеллонському.

Директорка школи номер 85 у Кракові Ельжбета Стронська додає: «Ми проводимо «Дні культури», запрошуємо батьків-мігрантів організовувати знайомство з національними традиціями. Це працює на взаємну повагу і сприяє інтеграції навіть поза класом».

Виклики: мовний бар’єр і нестача ресурсів

Однак разом із позитивними змінами зростає й кількість викликів. Найбільшим залишається мовний бар’єр. Польські школи хоч і мають державну підтримку у вигляді додаткових годин вивчення мови, однак обсяг цих занять часто виявляється недостатнім.

Асоціація польських вчителів у своєму звіті за квітень 2025 року наголошує: «Брак фахівців з підготовки до праці з учнями з різною мовною базою спричиняє перевантаження вчителів. Особливо це стосується шкіл у міських районах із високим рівнем присутності іноземців».

Крім того, навчальні програми часто не адаптовані до потреб нових учнів і передбачають однаковий рівень володіння польською мовою для всіх. У відповідь Міністерство освіти Польщі ініціювало в 2025 році пілотні програми з розробки адаптивних навчальних курсів та залучення мультикультурних консультантів у школи Варшави, Вроцлава та Кракова.

Підтримка з боку держави та громадських організацій

У 2025 році польський уряд збільшив фінансування так званих «підготовчих класів» (oddziały przygotowawcze), які створені спеціально для дітей, що не володіють польською мовою. У Кракові таких класів вже працює понад 40. Проєкти підтримуються коштами з державного бюджету та Європейського соціального фонду.

Крім того, неурядові організації, такі як Фонд «Ocalenie» та Польський центр міжнародної допомоги (PCPM), надають юридичну і психологічну підтримку сім’ям мігрантів, а також проводять тренінги для вчителів щодо роботи в умовах культурного різноманіття.

Прогноз: подальше зростання мультикультурності

За оцінками експертів Обсерваторії мультикультуралізму, у 2025–2026 навчальному році частка іноземних дітей у школах Кракова може перевищити 14%, з огляду на постійний потік родин з-за кордону та продовження війни в Україні.

«Польська система освіти має адаптуватися до тривалих змін, зробити мультикультурність органічною частиною шкільного життя, а не короткостроковою відповіддю на кризу», — говорить професор Анджей Шимчак із Краківського економічного університету.

Висновок

Краків сьогодні є прикладом для інших регіонів Польщі у напрямку мирного співіснування культур у шкільному середовищі. Водночас ця ситуація вимагає продуманих рішень на рівні державної політики — потрібно забезпечити вчителів інструментами, учнів — підтримкою, а спільноти — розумінням значення інклюзивного підходу в освіті. Успіх або провал цієї трансформації матиме довготривалий вплив на польське суспільство в цілому.