Станом на червень 2025 року на територіях, де тривають бойові дії або зберігається підвищений ризик безпеці, понад 70 тисяч дітей навчаються у форматі дистанційного або змішаного навчання. Міністерство освіти і науки України заявило, що очне відвідування шкіл у небезпечних регіонах дозволяється лише за умов наявності укриттів та погодження з військовими адміністраціями.

Освіта в умовах небезпеки: поточна ситуація в Україні

Понад два роки війни різко змінили українську систему освіти. Особливо складною залишається ситуація у прифронтових та деокупованих регіонах, таких як Харківська, Донецька, Луганська, Запорізька та частини Херсонської областей. За даними Міністерства освіти і науки України за травень 2025 року, понад 1 300 закладів загальної середньої освіти залишаються зачиненими або працюють дистанційно через загрози ракетних ударів чи відсутність належної інфраструктури для безпечного перебування учнів.

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий у своєму коментарі до видання “Освіта.ua” наголосив: “Очні заняття можливі тільки на територіях, де діють офіційні дозволи військових адміністрацій і є укриття, сертифіковані ДСНС. Ми говоримо про безпеку дітей в умовах війни — це безапеляційний пріоритет”.

Критерії для відновлення очного навчання

Рішення про відкриття шкіл для очного навчання приймається на рівні обласних військових адміністрацій у співпраці з Міністерством освіти. Головними критеріями лишаються:

• Наявність повноцінного укриття (підвального або модульного типу).
• Безпечний доступ до навчального закладу.
• Наявність системи оповіщення та реагування у разі тривоги.
• Сталість безпекової ситуації в регіоні принаймні протягом останнього місяця.

У Харківській області, приміром, лише 12 із понад 700 шкіл мають дозвіл на повноцінне очне навчання — це менше 2%. У цих школах укриття переобладнано за міжнародними стандартами за підтримки ЮНІСЕФ і Міжнародного Червоного хреста.

Роль міжнародної допомоги та онлайн-платформ

У 2025 році Україна активно продовжує співпрацю з міжнародними партнерами у сфері дистанційної освіти. За даними МОН, понад 60% учнів небезпечних регіонів долучені до національної платформи «Всеукраїнська школа онлайн». Також уряд запустив цифрову платформу «Освіта без меж», яка дозволяє дітям інтегруватися в навчання незалежно від області чи країни перебування.

За підтримки Євросоюзу у травні 2025 року стартував новий проєкт зі створення “мобільних шкіл” — шкільних автобусів, обладнаних для повноцінних занять, які працюють у відносно безпечних районах на межі небезпечних територій.

Батьки та вчителі: як реагують місцеві громади

У Марганці Дніпропетровської області батьки учнів СШ №6 виступили проти повернення до очного навчання навіть після офіційного дозволу місцевої адміністрації. «Ми не можемо ризикувати життям дітей, коли сигнал тривоги тут лунає по 6 разів на день», — сказала мати двох школярів, Олена Поторська, в коментарі телеканалу «Суспільне.Новини» у червні 2025 року.

Водночас частина вчителів і батьків у звільнених районах настає на очній формі навчання як єдиній можливості для повноцінної соціалізації. У Кураховому психологічна група шкільного колективу наголошує: «Діти стають ізольованими, втрачають мотивацію — наша команда бореться за змішану модель навчання хоча б для старших класів».

Оцінка впливу на рівень освіти

За даними нещодавнього дослідження Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), у 2025 році середній рівень результатів державної підсумкової атестації знизився на 12% порівняно з довоєнним 2021 роком. Найбільше падіння показників — у предметах, що вимагають практичної взаємодії: фізика, хімія, біологія.

«Не лише війна, а й довга відсутність живого контакту з учителем істотно впливає на якість знань. Особливо це помітно в 10–11 класах», — коментує директорка УЦОЯО Тетяна Вакуленко. Вона також зазначає, що регіональне розшарування в рівні знань дітей посилюється: в західних областях учні демонструють вищі результати порівняно з учнями із прифронтових зон.

Що далі: плани Міністерства освіти

МОН оголосило про пілотування нової моделі “гнучкої освіти” на 2025/2026 навчальний рік. Вона передбачає персоналізоване навчання з використанням офлайн, онлайн та проєктної форми. Планується поступовий перехід шкіл у деокупованих зонах на змішану модель, з використанням локальних ресурсів та мобільних навчальних груп.

У межах держбюджету 2025 року на зміцнення освітньої інфраструктури в небезпечних районах передбачено 2,1 млрд гривень. Кошти підуть, зокрема, на ремонт укриттів, цифровізацію шкільного процесу та навчання педагогів роботі в кризових умовах.

Висновки

Освіта в умовах небезпеки лишається одним із найскладніших викликів, які постали перед Україною в 2025 році. Баланс між правом на знання та безпекою учнів вимагає гнучких та інноваційних рішень. Поки триває війна, саме дистанційна і змішана форми лишаються основним форматом для навчання сотень тисяч українських школярів. Проте і держава, і суспільство зберігають спільну мету — зберегти якість освіти і психоемоційний стан дітей навіть у найскладніших обставинах.