Російські дрони над Польщею та хвиля дезінформації в соцмережах: хто за цим стоїть?

У ніч з 24 на 25 березня 2025 року над південно-східною Польщею було помічено ймовірний проліт російського безпілотника, що спричинило короткочасні порушення повітряного простору. Повітряні сили Польщі підтвердили інцидент, а польське МЗС викликало тимчасового повіреного РФ. Тим часом у соцмережах почала ширитися дезінформація, в якій у порушенні повітряного простору та створенні «провокації» звинувачували… Україну.

Реальний інцидент: що сталося у березні 2025 року

25 березня 2025 року Польські збройні сили повідомили, що російський розвідувально-ударний безпілотник, імовірно типу «Орлан-10», перетнув повітряний простір Польщі. Інцидент стався приблизно о 4:23 годині ранку та тривав менше трьох хвилин. Про це офіційно повідомило командування Оперативного командування Збройних сил Республіки Польща у своїх соцмережах.

Міністерство оборони Польщі заявило, що дрон імовірно брав участь у атаках на обʼєкти на заході України та перетин кордону був несвідомим. Польська ППО не застосувала зброю, зважаючи на невеликі розміри обʼєкта й короткий час порушення повітряного простору.

У відповідь на інцидент Міністерство закордонних справ Польщі викликало тимчасового повіреного у справах Російської Федерації для надання пояснень. Речник МЗС Польщі Павел Вронський також підкреслив, що такі інциденти становлять реальну загрозу для безпеки польських громадян і свідчать про зростаючу ескалацію з боку Росії.

Дезінформаційна атака: як соцмережі перетворили факт на фейк

Одразу після появи офіційних повідомлень з’явилася хвиля постів у соцмережах, переважно в TikTok та Telegram, де «експерти» та акаунти з проросійською риторикою почали стверджувати, що за інцидентом стоїть не Росія, а Україна. Вони поширювали бездоказові твердження про нібито український дрон, який «помилково» залетів до Польщі, щоб викликати підозри щодо Москви або навіть втягнути Польщу у збройне протистояння з РФ.

Як повідомляє українське видання «Наш вибір» з посиланням на фактчекерів Інституту медіа-моніторингу з Варшави, ці наративи поширювалися за типовими шаблонами дезінформаційних кампаній. Були використані акаунти з історією проросійських публікацій, а інформація просувалася в російськомовному сегменті соцмереж Польщі, України та Німеччини.

Крім того, наративи зводилися до таких тез: «Польща навмисно приховує, що то був український дрон», «Україна провокує, щоб втягнути НАТО у війну», «Це помилка, але відповідальність лежить на Києві». Жодне з таких тверджень не має під собою доказової бази.

Хто поширює дезінформацію і як відрізнити фейк?

За інформацією інформаційного порталу «Наш вибір», виявлені акаунти, що поширювали фейки про український дрон, мають спільні технічні характеристики: анонімність, незначна кількість підписників, відсутність чіткої локалізації. Частина акаунтів використовує релевантні хештеги для просування контенту, але містить недостовірну інформацію та емоційно забарвлену лексику.

Експерти сторінки Demagog.org.pl наголошують, що дезінформаційні кампанії зазвичай базуються на напівправді, створеній для спотворення загального контексту. Вони радять перевіряти джерело інформації, оцінювати її логічну послідовність і наскільки вона узгоджується з офіційними й перевіреними даними. У цьому випадку жоден з офіційних польських органів не підтвердив можливості української причетності до польоту дронів над територією Польщі.

Реакція польських та міжнародних структур

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що інцидент із безпілотником є черговим прикладом гібридної загрози з боку Росії. Він також підкреслив, що подібні вторгнення будуть розглядатися як частина провокаційної стратегії кремлівського керівництва, націленої на дестабілізацію ситуації в прикордонних регіонах НАТО.

НАТО, у свою чергу, відреагувало стримано, проте підтвердило, що уважно стежить за подіями та перебуває на зв’язку з польським урядом. Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс готовий до будь-яких сценаріїв і за потреби надасть Польщі додаткову підтримку.

Інформаційна безпека: що можна зробити?

Експерти з інформаційної безпеки радять користувачам соцмереж уникати поширення неперевіреної інформації та звертати увагу на джерела. Дезінформація — це один із ключових інструментів гібридної війни, мета якого — зруйнувати довіру між країнами-союзниками й підірвати громадську підтримку України в міжнародному середовищі.

Марек Реклявський, аналітик Польського інституту міжнародних справ, зазначає: «Ціллю подібних дезінформацій є не лише дискредитація України, а й створення образу втоми, байдужості або навіть ворожості серед громадян ЄС». У цьому контексті особливо вразливими є середовища мігрантів, де недостатньо інформації офіційними каналами відповідною мовою.

Висновок

Інцидент із російським дроном у березні 2025 року ще раз показав, наскільки важливою є інформаційна гігієна в епоху гібридних загроз. Попри чіткі заяви польських органів про російське походження безпілотника, у мережі активно ширилися хибні наративи, спрямовані проти України. Протидія дезінформації вимагає не лише технологічних рішень, а й суспільної уваги, освіти та критичного мислення з боку користувачів.