У 2025 році Рада з питань протидії міжнародній дезінформації попередила, що за поширення дезінформаційних наративів, які знімають провину з Росії за агресію проти України та приписують її Україні, може наступати кримінальна відповідальність. Рада закликала до посилення відповідальності за участь в кампаніях з дезінформації, які працюють на інтереси держав-агресорів.

Рада з питань протидії міжнародній дезінформації: суть заяви

Позиція Ради

25 червня 2025 року Рада з питань протидії міжнародній дезінформації оприлюднила офіційну заяву, у якій попередила про можливі кримінальні наслідки для осіб і організацій, що поширюють російські пропагандистські наративи, спрямовані на виправдання агресії РФ проти України. У заяві йдеться про те, що такі дії можуть бути кваліфіковані як співучасть у гібридному наступі проти України.

Зокрема, йдеться про публічне заперечення причетності Росії до актів військової агресії чи переклад відповідальності за воєнні злочини, вчинені на українській території, на саму Україну. В інформаційному повідомленні Ради зазначається, що такі наративи становлять загрозу національній безпеці та є частиною скоординованої кампанії інформаційної війни.

Фокус на західному просторі

Рада наголосила, що особлива увага приділяється дезінформаційним кампаніям, які поширюються в країнах-членах Європейського Союзу та НАТО. Ці кампанії мають на меті зменшити підтримку України серед західного населення, створити хибне сприйняття подій і вплинути на ухвалення політичних рішень на користь Росії.

Заява також окреслює відповідальність публічно активних осіб — журналістів, експертів, науковців, лідерів громадської думки — які активно або пасивно беруть участь у поширенні вигідних РФ меседжів.

Кримінальна відповідальність за дезінформацію: законодавчі підстави

Чинне законодавство України

Українське законодавство передбачає відповідальність за пропаганду війни, виправдання агресії та співпрацю з державою-агресором, згідно з Кримінальним кодексом України. У 2022 році Верховна Рада ухвалила закон №7214, яким ввела уточнення до статті 436-2, що стосується виправдання, визнання правомірною або заперечення збройної агресії РФ проти України.

У 2025 році, як повідомляє Міністерство юстиції, планується розгляд нових змін до Кримінального кодексу, які передбачають окрему статтю щодо участі у міжнародній дезінформації як інструменті гібридної війни.

Правові механізми визначення провини

За словами юриста-міжнародника Тараса Березовця, який коментував ситуацію для видання "Європейська правда", надзвичайно важливо розрізняти свободу слова та навмисне поширення дезінформації, яка є інструментом ворога.

«У контексті гібридної війни, пропаганда не є нейтральним явищем. Якщо експерт або ЗМІ повторюють фейки, розроблені в ГРУ, це вже не просто думка — це участь в інформаційній операції», — підкреслив експерт.

Конкретні приклади проблемної інформації

Наративи типові для кремлівської дезінформації

Рада навела приклади особливо небезпечних наративів:

• твердження, що вторгнення в Україну було "виправданою відповіддю" на загрозу з боку НАТО;
• поширення фейків про обстріли українськими військами власного населення;
• заперечення причетності РФ до звірств у Бучі й Маріуполі;
• намагання звести агресію РФ до «внутрішнього українського конфлікту».

Ці твердження активно використовуються в медіапросторі, зокрема в соцмережах, блогах, інтерв’ю на міжнародних платформах. Часто їх ретранслюють навіть у вигляді нібито "альтернативної думки".

Способи боротьби з поширенням дезінформації

У взаємодії з Службою безпеки України, МЗС та профільними неурядовими аналітичними групами, Рада з протидії дезінформації опрацьовує механізми виявлення джерел фейкових повідомлень і координацію відповідей.

Також активно долучаються міжнародні партнери, зокрема Центр стратегічних комунікацій НАТО. Їхні фахівці допомагають розпізнавати техніки маніпуляцій та джерела інформаційних атак.

Реакція громадськості та медіа

Попередження для журналістів і аналітиків

Рада звернулася до журналістів із проханням ретельно перевіряти інформацію перед її публікацією, особливо, якщо вона стосується міжнародної безпеки та ситуації на фронті. Також було рекомендовано уникати ретрансляції меседжів, які не мають підтвердження з незалежних джерел.

Речник Ради Ілля Євлаш наголосив у інтерв’ю для «Української правди», що обʼєктивність не означає баланс між правдою і дезінформацією: «Ставити поруч слова агресора й жертви — це не журналістська неупередженість, а співучасть у викривленні реальності».

Думка міжнародних експертів

Американський політолог Пітер Померанцев, який досліджує російську дезінформацію, зазначає: «Росія давно і систематично використовує поширення фейків як частину своєї зовнішньої політики, і Україна — головна мішень цієї війни. Прив& 39;язування відповідальності до конкретних осіб може зменшити можливості Кремля впливати на світ через інформацію».

Висновки

У 2025 році українська влада активізує боротьбу з інформаційною складовою гібридної війни, оголошуючи нові підходи до відповідальності за поширення кремлівських наративів. В умовах постійного тиску на інформаційний простір з боку Росії, контроль над маніпуляціями та введення відповідальності можуть стати ключовими для національної безпеки. Рада з питань протидії міжнародній дезінформації відіграє дедалі важливішу роль в координації зусиль українських і зарубіжних гравців, спрямованих на захист правди в умовах війни за уми.